Топ

Християнство – жива віра, чи мертва релігія

Ми – християни, і тому важко уявити нам, що світ існує без такого впливового руху, як християнство. I навіть неможливо сьогодні. Людство настільки звикло до того, що близько двох мільярдів людей на планеті Земля вважають себе саме прибічниками християнської моралі, що по-іншому просто неможливо. Економічна, політична, моральна палітра світу не може бути завершеною без християнської ідеології. Але що собою являє християнство? В чому особливість і секрет сили однієї зі світових релігій? І, взагалі, християнство – що це: релігія, чи жива віра?

Коріння християнства

Щоб відповісти на ці питання, варто згадати дещо з історії християнства.
Відомо, що християнські конфесії саме історичні аргументи наводять як доказ свого права представляти Ісуса Христа. Але згадаймо, що дві тисячі років тому Церква Христа розпочиналася, як потужний інструмент для проголошення сили Божої і спасіння в Ісусі Христі. Християнство бере початок свій на землях Ізраїлю, а відтак коріння християнства в іншій релігії – іудаїзмі.

Ми знаємо, що для євреїв упродовж тисячоліть притаманно було мати стосунки з Богом – Творцем Всесвіту, Богом над всім. Саме таким було об’явлення Бога і в Ісусі Христі. А це означає, що християнство є не просто однією з релігій світу, але безпосередньо пов’язане з живим Богом.

Час постмодернізму приносить нові погляди стосовно віри, спасіння, ставлення до істини. «Всі дороги ведуть у Рим» – відома древня теза, але вона має продовження в наші дні: «Всі релігії світу ведуть до Бога». Цей постулат сприймається майже без заперечень.

В якійсь мірі це правда, якщо говорити про релігії, як про намагання пізнати Вищий Розум, чи Силу. Релігійні переконання людей (незалежно в кого, або що вони вірують) засвідчують, що людині потрібен Бог. Тільки потрібно зазначити, що саме тут і починається розподіл віри та релігії.

Прочитаймо слова з молитви Ісуса Христа: «Хай знають Тебе, єдиного правдивого Бога, та Ісуса Христа, що Ти Його послав» (Івана 17:3).

Релігійна практика

Знати про Бога і знати Бога – дві великі різниці. В сучасному світі мало переконаних атеїстів. Більшість відкрито, чи не зовсім, припускає, що Хтось таки існує за межами нашого виміру. Саме таке припущення і стає початком різної релігійної практики. Обряди, церемонії, традиції стали невід’ємною частиною життя.

Так триває роками, але насправді мало що змінюється. Закінчується життя, і навіть в християнській країні людина не впевнена в тому, чого вона дотримувалася як істини впродовж років. Страх і смуток наповнюють душу від того, що не знаєш: а що ж далі? Так і вмирають під тихі побажання близьких «Царство йому Небесне».

В чому ж річ? Чому мусульмани більше переконані в загробному житті, ніж такі релігійні християни? Чи не здається це дивним, що християнська віра часом нічим не відрізняється від поклоніння поганським ідолам?

Прикро, але згадую історію одного успішного бізнесмена. Він зайшов до церкви, поставив свічку, перехрестився. Постояв, подивився, а коли виходив, його спитали: «Ви, напевно, вірите в Бога?» – на що той відповів: «Якщо сказати чесно, то не дуже, але це ніколи не завадить. Я чув, що Бог допомагає, чому б не спробувати». З почуттям гідності він сів в розкішне авто і поспішив до нічного клубу. Принаймні, вважаю, це чесно.

Одна зі світових релігій?

Але скільки християн серйозно вважають себе православними тільки тому, що на свята, як в музей, завітають до церкви? Не знаю, як вам, а мені це більше схоже на мертву релігію. Ми намагаємося щось зробити, переступивши поріг церкви, і самі не знаємо для чого? Для кого? Просто, кажуть, так прийнято. Повторюємо набір правил, практикуємо два-три обряди і на цьому заспокоюємося. Правда, ми не гірші від інших. «Такі, як і всі», – думаємо.

Таке наше християнство. «Одна зі світових релігій» – кажемо ми. Більше того, навіть в середовищі християнських церков чути: це «наш Бог», «наша віра», «наша церква». І здається, що Боже вже давно поділене і приватизоване. Як далеко це від Слова живого Бога: «Один Господь, одна віра, одне Хрещення».

Християнство завжди базувалося на біблійних засадах і основною з них є особисте пізнання Бога. Святе Писання закликає нас виростати в пізнанні Бога. Це означає, що Він зацікавлений в тому, щоб ми не просто знали щось про Нього, але щоб знали Його.

Бог для людей дає дар віри, яка відкриває нам безмежність Творця Всесвіту. Вірою пізнаємо, що віки створені Словом Бога. Вірою приймаємо Його в серце і просимо прощення, вірою живемо з Ним і в Ньому. Це постійне спілкування в глибині серця з живим Богом. Таке християнство відкриває не мертві букви закону, але силу життя в Дусі Святому.

Живе християнство

Віра в Ісуса робить акцент в першу чергу на питання розвитку особистих відносин з Богом через Біблію і молитву.

Живе християнство не зводиться до довголітнього диспуту на тему: «Чи хреститися нам двома пальцями, чи трьома?» З цього приводу Слово Боже говорить тільки про хрещення, як про занурення у воду. Жива віра в Ісуса Христа не базується на темах про важливість збереження традицій XVII століття в церкві XXI століття. Віра в Ісуса робить акцент в першу чергу на питання розвитку особистих відносин з Богом через Біблію і молитву. Яка користь людині, якщо вона, наприклад, дотримується всіх правил, але сказати Богу декілька слів від душі так і не навчилася? Яка користь від знання історії (навіть християнства), якщо твоя власна історія невідомо чим закінчиться?

Тому Христос запрошує: «Прийдіть до Мене і навчіться від Мене». Нам потрібен приклад в першу чергу Того, Хто є засновником Церкви. Його вчення і служіння розкривають, що є насправді віра, а що – мертва релігія. Ті, хто читають Біблію, знають, що найбільшою проблемою для релігійників часів Христа був саме Син Божий. Вони ніяк НЕ МОГЛИ ЗРОЗУМІТИ, ЧОМУ люди йдуть за Ним. Саме вони вели дебати, на якій горі правильніше поклонятися, а тут прийшов цей Учитель, і люди слідують за Ним куди завгодно. Фарисеї в тривозі кричали: «Весь світ іде за Ним!» Потрібно приймати радикальні міри… Врешті саме люди релігії прибили Його руками беззаконних до хреста і підняли на Голгофі.

Майте віру Божу!

Християнство – це в першу чергу не релігія, а віра.

Ось чим відрізняється релігія від віри. «Майте віру Божу», – заохочує нас Бог через Своє Слово. Християнство – це в першу чергу не релігія, а віра. Віра в кожне слово Бога, записане в Біблії. Віра в реального живого Бога, Який не сидить на хмарі, але наповнює небо і землю. Віра в те, дорогий друже, що Він зараз бачить тебе і кличе до Себе.

Більше про християнство:

Він звертається зі словами: «Нехай не тривожиться серце ваше – віруйте в Бога і в Мене віруйте». «Блаженні ті, що не бачили і повірили». Друзі, якщо ми вважаємо себе християнами, то проникнімся святим трепетом перед Ним. Бо Він не в рукотворних храмах живе і не вимагає служіння рук людських – Йому потрібне твоє серце.

Він дуже хоче стати остаточно живим Богом у твоєму житті!

Валерій Антонюк

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button