Домашня » Без категорії » «Ісус є Господь»: Блага Вість чи страшна?

«Ісус є Господь»: Блага Вість чи страшна?

0
Поширень
Pinterest WhatsApp

Неодноразово мені доводилося чути і читати в різних джерелах дивну і незрозумілу для мене заяву, що проповідь про те, що «Ісус є Господь» це не Євангеліє. Підкреслювалось, що це є вірне твердження, але воно не є Євангелієм, тому що Євангеліє полягає в чомусь іншому. Але як на мене такі міркування є чимось геть дивним, якщо оцінювати їх Новим Завітом. Можливо в якійсь церковній традиції в поняття «Євангеліє» прийнято вкладати якесь своє специфічне значення, але мені, все-таки, здається більш важливим, яке значення в нього вкладав Христос і апостоли.

Перша апостольська проповідь Євангелія, записана в книзі Діянь Апостолів, завершується величним підсумком: «Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли». (Ді.2:36) Ось вам апостольська проповідь і її кульмінаційна заява: Ісус є Господь і Христос! Якщо сказане не є Євангелієм, то що тоді проповідували апостоли? Можна почути таке заперечення: «Це страшна вість, що Ісус є Господь, адже вона судить і звинувачує, а Євангеліє – це Блага Вість, тому воно полягає в тому, що Ісус є Спасителем, який помер за нас, а не в тому що Він є Господом». На мою думку, таке заперечення є плодом неприборканого розуму, коли ми свою власну логіку ставимо вище від логіки Божого Слова. Краще зробити щось зі своєю логікою, ніж перекроювати під неї Святе Письмо. Тому що для Біблії «Ісус є Господь» це таки Блага Вість, а не страшна.

Добре, якщо так, то в чому тоді її благість для нас? Якщо ми уважно поглянемо ще раз на слова апостола Петра із його першої проповіді, то зможемо побачити, що він називає Господом воскреслого Ісуса Христа. Саме в такому сенсі визнання «Ісус є Господь» є спасительним: Ісус є воскреслий Господь! Святий Павло в посланні до Римлян стверджує подібне. Він каже, що Євангеліє – це Блага Вість «про Ісуса Христа, Господа нашого, установленого Сином Божим у силі, Духом святості, через воскресіння мертвих». (Рим.1:4) Як бачимо, Блага Вість є в тому, що воскреслий Христос є Сином Божим у силі. І це є спасительне твердження. Адже саме тому, що Ісус є Господом, «Євангеліє є силою Божою на спасіння кожному хто вірує». (Рим.1:16)

«Ісус є Господь» це вість, яка має визволяючий характер. В чому є наша найглибша трагедія? В тому, що ми є рабами гріха, «бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу». (Рим.7:19) «Так що ви не можете робити того, що хотіли б». (Гал.5:17) Це є рабство, яке нищить нас! Коли ми знаходимося віч-на-віч із Законом, ми тільки відкриваємо наше безсилля і нечестя. Ми згоджуємось із Законом у своєму розумі, що він добрий, і милуємось ним, але виконувати його неспроможні. І ми вигукуємо в розпачі: «Нещаслива я людина! Хто мене визволить від цього смертного тіла?» (Рим.7:24) Це лемент підзаконної людини, безсилої спасти себе своїми власними силами. В цьому полягає її прокляття і гнів Божий над нею! Вона видана в рабство гріху і її беззаконня тільки примножуються! Христос визволяє нас від цього жахливого положення і саморуйнування до свободи слави дітей Божих (пор. Рим.8:21). Ось чому вість, що «Ісус є Господом у силі» є Благою Вістю, спасительною і визволяючою. «На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати». (Рим.14:9)

Повертаючись до першої проповіді апостола Петра, треба згадати про Святого Духа, якого дарує воскреслий Господь: «Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив Його: ось воно те, що ви бачите й чуєте». (Ді.2:33) Сила спасіння – це сила Святого Духа, яка підняла Христа з мертвих і яка спроможна і нас воскресити з гріховної смерті. «Бо закон духа життя в Христі Ісусі, визволила тебе від закону гріха і смерті». (Рим.8:2) «Поховані з Ним у хрещенні, з Ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив Його з мертвих». (Кол.2:12) Павло із великим захопленням пише про те, «яка безмірна велич Його сили для нас, що повірили, за діянням могутності Його сили, яку Він здійснив у Христі, коли воскресив Його з мертвих і посадовив на небі праворуч Себе». (Еф.1:19,20) Все це коротко підсумовано в цьому одному твердженні: «Ісус є Господь!»

«Ісус є Господь» це Блага Вість і підсумок всього Євангелія. Авраам повірив у Бога і це було пораховано йому за оправдання. В чому був секрет його віри, що вона була порахована йому за праведність. Відповідь дає Павло: Авраам повірив у «Бога, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало». (Рим.4:17) Одним словом, він вірив у силу Божу, у Бога Творця Всемогутнього, у Бога оживляючого мертвих, який із «примерлого лона Сари і завмерлого тіла Авраама» (Рим.4:19) вивів для них живого Потомка, який став благословінням для всіх народів, тому «не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому, але й про нас, яким віра порахується, — нас, що віруємо в Того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання». (Рим.4:23-25)

Апостоли ніколи не розглядали оправдання як щось абстрактне, окремо від духовного оновлення людини. Слова святого Павла чудово показують це: “Писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю Добру Звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.” (…) Щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа“. (Гал.3:8,14) Так в чому полягає благословення Авраама, яке отримують віруючі? Чесно кажучи, складається враження, що це благословіння апостол називає спочатку “оправданням поган”, а потім “обіцяним Духом”. Одне можна сказати точно: він не мислить їх окремо одне від одного, як дві паралельні прямі, які ніколи не перетинаються. Скоріше, це дві сторони однієї медалі, два аспекти єдиної дійсності, які можна розрізняти, але неможливо розділити.

Більше про Євангеліє:

Своєю смертю Христос забрав наш засуд, а у Своєму воскресінні Він дає нам силу, яка визволяє нас від влади гріха. Для чого мудрувати, якщо слова Писання до краю ясні й прості: «Тюремник вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?» Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім». (Ді.16:30,31) «Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння. Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в Нього, не осоромиться.» Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто Його призиває; бо «кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться». (Рим.10:9-13)

Попередня Стаття

Туреччина розпочинає військову операцію проти курдів у Сирії

Наступна Стаття

Викуплення ієрархії, або що таке покора один одному

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *