Актуальне

Ісус – біженець і «різанина у Віфлеємі»

Війни завжди супроводжуються таким явищем, як величезні колони біженців − людей, які готові залишити свої комфортні домівки та їхати у невідомість. Загроза війни штовхає їх до цього. Але ніхто так не розуміє біженців, як Ісус, адже історія Його народження починається саме з втечі до чужої країни. Погляньмо на цю історію з нового боку.

Нова перспектива

На картині «Anno Domini» (Едвін Лонгсден Лонг, кінець XIX століття) зображена відома історія втечі в Єгипет. Але зазвичай у цій події мало уваги приділяється таким деталям: а як було Йосипу та Марії жити в цій культурі? Не вдаючись у подробиці, бачимо, що художник зображує «святе сімейство» чужими у новій культурі. Очевидно, що вони не вписуються в цю спільноту. Чужі для них не лише одяг, їжа, пахощі, а й релігія. Тут поклоняються тому, що засуджувалося в Ізраїлі. Йосип і Марія виглядають аскетично на тлі повсюдної розпусти Єгипту. Однак їх сюди направив Бог, щоб вони уникнули загрози на батьківщині.

Ісус – біженець і «різанина у Віфлеємі»
Картина «Anno Domini» (Едвін Лонгсден Лонг, кінець XIX століття). Джерело: blagovestie.today

У різдвяній історії варто звернути увагу на чотири групи людей.

Перша група – сім’я біженців

Перед нами – Ісус, що народився, і батьки, які змушені емігрувати до невідомої для себе країни. Вони не знали мови, у них не було родичів. Їм було непросто.

Єгипет за часів Христа був найрозвиненішою країною – житницею римської імперії. Єгипет годує все Середземномор’я. Тут також є найбільша Олександрійська бібліотека, філософи, мислителі, торговці. Тут є величезна діаспора євреїв. Саме тут, в Олександрії, були вчені, які переклали Старий Завіт давньогрецькою. Тут з’явився переклад під назвою Септуагінта  − Переклад сімдесяти старців (3-1 століття до н. е.).

Проте для молодої сім’ї це був час складних питань, на які вони не знаходять відповіді: «Що далі? Як нам жити?». Їм потрібно просто чекати знак від Бога.

Друга група – добрі люди

Це були волхви, що прийшли здалеку вклонитися Месії, що народився. Деякі дослідники вважають, що це були євреї з вавилонської діаспори, які добре пам’ятали пророцтва Старого Завіту і бажали вклонитися перед своїм Месією.

Саме у Вавилоні була особливо розвинена астрономія. Вавилоняни старанно стежили за зоряним небом. Вони давали назви планетам, зіркам тощо. Вони мали обсерваторії. Спостерігаючи за небесними світилами, вавилоняни запровадили календар, що складається з 12 місяців, ввели поняття «тиждень». Вони розрізняли сузір’я і давали їм назви, більшість із яких відповідають сучасним назвам.

І ось ці знавці зоряного неба та біблійних пророцтв принесли дари – золото, ладан та смирну.

Зазвичай ми звертаємо увагу на богословський аспект цієї історії. Що означають ці дари? Золото, можливо, це символ царя, ладан – священика, а смирна – пророка чи жертви. Однак, розмірковуючи про ці образи ми можемо обійти увагою практичний аспект цих дарів.

Золото було украй необхідним ресурсом, щоб молода сім’я могла прожити у Єгипті. Хоч Єгипет і був розвиненою цивілізацією, але з соціальною допомогою там все було погано. Її просто не було. А молодій сім’ї треба було за щось жити. Тому цей дар був як «соцдопомога». На це золото Йосип та Марія змогли не голодувати у Єгипті. Пахощі (ладан і смирна) також були ліквідні у цій країні. Люди, які опиняються в чужому місті, чудово розуміють, наскільки важливо, чи є там добрі люди, які могли б використати свій гаманець для служіння.

Ймовірно, волхви не змогли б передбачити, що сім’я, до якої вони прийшли, наразиться на жахливу небезпеку. Але Бог керував усім і забезпечив молоду сім’ю всім необхідним для життя на чужині.

Третя група – лиходії

Якщо є біженці, то є той, хто є джерелом загрози. В цьому випадку − це цар Ірод та воїни.

Ірод Великий – це особистість дуже значуща для Ізраїля. Він багато зробив для цієї землі. Він по-своєму підняв з колін свою країну. Найважливішою справою Ірода була реконструкція Другого Храму (Храм Зоровавеля). У передмісті Єрусалиму збудував амфітеатр, під його керівництвом збудовано середземноморський порт Кесарія, реконструйовано Самарію тощо. Його було за що шанувати. Але в історію Ірод увійшов завдяки одній своїй особливості – він постійно турбувався про безпеку особисту та свого престолу. І знищував будь-кого, навіть своїх синів, хто міг потенційно претендувати на його позиції.

Різанина у Віфлеємі

Цар вирішив, що немовля, що народилося, Ісус, – є загрозою, і треба превентивно завдати удар. Ірод намагався завжди діяти з випередженням, аби бути на «крок попереду всіх». Саме тому про нього говорили, що краще бути свинею Ірода, аніж його сином, тому що так більше шансів вижити.

Він наказує знищити всіх хлопчиків до двох років. Це були надмірні рамки. Воїни влаштовують «різанину у Віфлеємі». Не думаю, що комусь спадало на думку те, що воїни не винні у вбивстві немовлят, адже просто виконували наказ. Є певні межі й для військових, бо вони мали право відмовитись виконувати наказ.

Ще одна якість Ірода – це постійно почуватися приниженим. Йому часто здавалося, що з нього знущаються, сміються і не поважають. Почуття образи штовхає авторитарного імператора на злочини. І це почуття замінює справедливість. «Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців» (Євангеліє від Матвія 2:16).

Невже хтось думав, що волхви спровокували геноцид дітей у Віфлеємі? Чи можна запропонувати волхвам піти на поступки Іроду і розповісти, де Месія?

Не чув таких версій.

Ісус – біженець і «різанина у Віфлеємі»
«Побиття немовлят» Даніеле і Вольтерра (1557), Уффіці. Джерело: blagovestie.today

Четверта група – жертви

«…Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити…» (Євангеліє від Матвія 2:18).

Це люди, які не встигли через різні обставини виїхати із зони небезпеки і постраждали від дій військ божевільного Ірода. Це люди, котрі втратили своїх рідних, близьких. Вони плачуть і не можуть втішитися, не можуть приймати жодну поверхневу втіху. Цей плач чутний, і він сильний.

Справді, плач Рахилі дійде до багатьох. Він торкнеться сердець людей, які були далекі і нічого не чули про це. Крик матерів, що втратили дітей, неможливо підробити або назвати це фейком або інсценуванням. Це найпереконливіший аргумент у нелюдяності Ірода.

Євангеліє для біженців

Якщо дивитись на цю історію, то у чому блага звістка для біженців?

  1. Ісус. Він розуміє всіх біженців, бо Сам був такий, коли народився на цій землі. Він розуміє людей, які змушені покинути свої комфортні житла та їхати у повну невідомість. Він поруч із тими, хто змушений бігти та облаштовуватися у чужих містах.
  2. Добрі люди. Бог безперечно вершить історію і займається великими питаннями геополітики. Заохочує імператорів робити перепис людей тільки для того, щоб сім’я Йосипа опинилася у Віфлеємі. Він займається питаннями космосу – коли виводить нові зірки на небосхил. Але при цьому Він не забуває і про маленькі, але практичні питання – утримання біженців у нових землях. Дари волхвів виявилися дуже важливим ресурсом для їхнього життя на чужині. Звичайно, Бог розбиратиметься з арміями, кліматом і правителями, але Він не забуде і про тих, які опинилися у складних умовах. Сьогодні багато біженців зустрічають добрих людей, які або особисто, або, використовуючи держінституції, допомагають облаштуватись. Хто опинився у вимушеному переселенні, той обов’язково зустріне таких, і це милість Божа. Звертайте увагу на це, адже через руки цих добрих людей служить вам Господь, Який вже заздалегідь схилив їхні серця.
  3. Ірод. Як у давнину, так і зараз є божевільні правителі, які вічно стурбовані своєю безпекою. Вони впевнені, що мають право завдавати превентивні удари по всіх, хто може колись у майбутньому становити небезпеку. Це типово для будь-якої людини, яка страждає на параною. А ще таким людям весь час здається, що вони та їхня країна не мають належної поваги, що над ними сміються, утискають. Тому вони переконані, що їх змусили атакувати. Але добра звістка полягає в тому, що Іроди вмирають. «Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з’явився в Єгипті вві сні Йосипові..» (Євангеліє від Матвія 2:19). І як кажуть історики, він помер дуже раптово і болісно, ​​після «різанини у Віфлеємі». Не доживши до 70 років (!). Цікавий факт.

«Терміни безумств у Іродів обмежені».

  1. Рахиль. Це, мабуть, найважче у цій історії. Але Господь може зробити те, що не можуть зробити люди. Так, забути таке неможливо, але можна з цим жити. Бог творить неможливе. Чи може Бог зрозуміти, що таке втратити дитину? Так, Батько бачив свого Сина, що вмирав на хресті через любов до світу. Він розуміє… І Він здатний втішити.

І останнє.

Йосип і Марія через час, коли їх покликав Ангел, залишили більш розвинену цивілізацію, і повернулися жити та служити у своєму маленькому селі – Назареті. Є час їхати, та є час і повертатися. Хтось залишиться, а хтось повернеться до своїх маленьких і затишних містечок.

Джерело: blagovestie.today

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Євген Коновальчук

Новинний редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Студент Запорізької Біблійної Семінарії. Керівник медіасфери Запорізької Біблійної Семінарії. Навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті "Журналістика", спеціальність "Видавнича справа та редагування".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button