Розповідають, як один чоловік їхав із сином в машині, і раптом через відчинене вікно влетіла бджола. Дитина була алергіком і дуже боялася бджіл. «Тату, тату, бджола!!!», – закричав він.
Вибравши момент, батько різким рухом руки зловив комаху, але через хвилину розтис кулак, і бджола, випурхнувши, знову стала кидатися по салону.
«Тату, тату, навіщо ти її відпустив?!», – знову закричав заспокоєний син. І тоді батько простягнув до нього розкриту долоню. «Не бійся, малюк, – сказав він. – Вона не заподіє тобі шкоди. Бачиш, її жало залишилося в моїй руці. Вжаливши тата, вона втратила свою силу. Тепер вона не тільки не зможе вжалити тебе, а й життя її буде недовгим. Бджола, втративши жало, гине».
«Хіба тобі не боляче?», – здивувався син. «Дуже боляче», – була відповідь. – Але я знав, на що йду. Я хотів захистити тебе від болю і страху».
Читайте також:
Ось так і Ісус узяв на себе наші страх і біль, «щоб смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, які від страху смерті через все життя тримався в неволі» (Євреїв 2: 14,15).
«Смерть! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? – цитує апостол Павло пророка Осію (13:14) … А Богові дяка, нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа» (1 Коринтян 15: 55,57).
Чудово!
Дякую ,читаю дітям ці чудові притчі