Домашня»Моя історія»Я по справжньому почала жити лише після 26 – Ольга Бабич

Я по справжньому почала жити лише після 26 – Ольга Бабич

0
Поширень
Pinterest WhatsApp

30 років. Напевно, хороша можливість поділитися своїм прожитим життям, своєю історією… Ці 30 років в мене діляться на 2 етапи: до 26 років і після них.

Про перший етап не хочу багато писати, навіть згадувати не хочу (одні розчарування, гоніння за чимось взагалі неважливим, затяжна прихована депресія і т.д.). Але все ж таки напишу.

Забігаючи на перед, скажу, що насправді жити я почала тільки після 26 р. Однак, все по порядку.

Моя історія, або Як Ісус мене знайшов

Про Бога я знала ще з дитинства. Ну, принаймні я завжди молилася і зверталася до Нього, бо моя мама казала, що це Той, Кого потрібно любити найбільше в житті, саме тому я знала, що Господь має бути найважливіший️.

В 10 років я почала читати дорослу Євангелію, для мене вона була незрозуміла на той момент, але протягом всього мого юного життя я постійно читала Слово Боже️. Саме Євангелія була для мене розрадником в ті моменти, коли зі своїми проблемами не було до кого звернутися….Тому, я думаю, що Господь почав Свою роботу вже тоді.

Жила я звичайним життям, як жили всі у світі, була дуже активною та веселою дівчиною (співала по кафе-ресторанах, брала участь у конкурсах краси, ходила в клуби, до того ж дуже активно, багато хто мене знає саме з цих закладів і тд).

Але одного разу в моєму житті, у віці 21 року, так склалися обставини, які заставили мене просто взивати до Господа по-справжньому.

І тоді, я реально почала шукати відповідей, ще більше читаючи Слово Боже, і в той самий момент, продовжуючи жити звичним для мене життям…. Але постійно Хтось говорив до мене і казав, що так не має бути, що це не Божий шлях. 

Знаєте, не було радості від купівлі нового одягу чи поїздки за кордон… Була одна порожнеча, яку я не могла заповнити нічим, хоча на лиці була маска веселої дівчини, а в душі – постійна депресія, бо моя душа плакала і мучилася!

І знаєте, в один момент я просто здалася… здалася в руки Ісусу!️ Я сказала, що вже не можу більше так жити і хочу жити для Нього.

Ну, і тут можна подумати, що в мене почалося супер легке життя… Для моєї душі – так! Вона просто раділа і співала. Та з моєю плоттю (єством) довелося трохи тяжче – я любила загнути матюк, непристойно пожартувати, а ще більше любила «опускати» чоловіків

Мда… що тут сказати….

Але через якийсь проміжок часу мене запросили на зібрання в церкву Благодать (Рівне, вул.Майдан Просвіти, 2). Коли я вперше туди прийшла, то зрозуміла, що знайшла місце, де було добре, це було 2 години раю для моєї душі, бо сам Бог говорив до мене через пісні і проповіді….

І я зрозуміла, що Господь чекає від мене реальних змін, кроків і ще зрозуміла, що все, що мені потрібно, це тільки Він! ️

26-ий рік мого життя був переломний – болючий і найщасливіший! Я разом з Господом пройшли всі ці «зміни» в моєму житті! Він не залишав мене ні на хвилину!

І тільки з того моменту я почала жити! Жити в повноті. Без порожнечі. Дихати на повні груди. Хоча думала, що мені прийдеться багато речей втратити і від багато чого відмовитися… Але, ви знаєте, прийшло чітке розуміння, що, насправді, все, що я боялася втратити, – це марнота, і що я не втратила, а тільки набула! Бог відкрив мої очі.

Господь зробив мене абсолютно новою людиною, з новим серцем️ і іншими цінностями.

Він попіклувався про все: нова робота з найкращими в світі директорами, де ми двічі на день читали Слово Боже; нове житло; дав мені величезну сім’ю, мою Церкву; дав ще більше друзів; використав мої таланти, якими Він мене обдарував!

Все моє юне життя я чомусь знала, що поїду в Африку. І зараз, озираючись назад, розумію, чому мене так тягнуло в цю Африку, в Бога були на мене плани.

В свої 28 років я навіть і не могла подумати, що за кілька місяців моє життя може так кардинально змінитися: поїду в Африку, зустріну кохання всього свого життя, швиденько вийду заміж та переїду жити з України в Уганду.

Їдучи в Африку, в мене не було цілі знайти там собі чоловіка️, на той момент в мене була одна ціль – виконати те, до чого мене закликав Бог!

Мого чоловіка звати Каміло – чоловік від Бога, він місіонер, сам родом з Колумбії. Ми зустрілися, коли я вперше приїхала на місію в Уганду з українською командою MZUNGU.

Не можу сказати, що багато часу проводила на колінах за свого майбутнього чоловіка, але коли вже молилася, то казала Богу, що мені не потрібний красивий і багатий, а щоб, найголовніше, був Твоїм «фанатом», тобто, щоб він любив Бога так само, як і я, і щоб я його поважала… Господь подарував мені набагато більше, ніж я просила️.

Коли ми з ним були разом в служінні, а це, дівчата, найкращий варіант перевірити хлопця, то я побачила цю палкість до Христа і сказала своїм дівчатам, що цей хлопець «пахне Христом», тобто схожий на Христа.

Каміло дуже сильна особистість, світла людина і справжній християнин, саме цим він мені і сподобався

В нашій історії кохання брала участь вся моя українська команда MZUNGU, які дуже підтримували мене в той момент, підбадьорювали і молилися! В таких «африканських» умовах ці люди стають для тебе справжньою сім’єю!

Каміло зробив мені пропозицію в красивому і романтичному саду в Уганді️.

Мій майбутній чоловік приїхав в Україну лише на 5 днів і за цей час ми мали швидко одружитися, а з іноземцем це не так вже і просто… Але Бог і тут був з нами, бо ми бачили, що всюди двері були для нас відчинені…

Моє весільне плаття коштувало 3$! Так-так, 3$.

життя

Наше весілля було дуже просте і без пафосу, саме так, як я люблю. Була пряма трансляція, тому не тільки рідні Каміло в Колумбії змогли «бути присутніми» разом з нами, але і наші рідні та друзі з різних кінців світу – Південна Америка, США, Канада, Росія, Австралія, Африка (це те, що я знаю️) одним словом – Бог Неймовірний!

До речі, наш офіційний шлюб відбувся за 1,5 години до від‘їзду в аеропорт, звідки — назад, в Африку.

Зараз ми з Каміло живемо в Уганді, служимо на місії, а ще боремося з комарами і щурами, перемо руками, їздимо на мотоциклі по угандійських полях, застрягаємо в багнюці, мокнемо під дощем, інколи живемо без світла або без води. Друзі, але це все неважливо, якщо ти знаходишся в центрі Божої волі!

І найголовніше, що хочу сказати, що в історії мого життя головний герой — НЕ Я, а БОГ! Адже, моє життя – це історія про Божі чудеса, Його велич і могутність!

І сьогодні я не соромлюся говорити про Нього, бо я знаю, скільки було мені прощено, і яка ціна була заплачена за мене на хресті!

І якщо сьогодні ти відчуваєш схожу порожнечу, що треба міняти своє життя, то Єдиний, Хто зможе тобі допомогти, — це Господь і Спаситель Ісус Христос!

Поговори з Ним, як ти говориш зі своїм найкращим другом, розкажи Йому все, що на серці, відкрийся Йому і ти ніколи не пожалкуєш! Бо в Слові написано: «Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я НЕ вижену геть»️ Вiд Iвана‬.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте журналістів slovoproslovo.info!

Кожне пожертвування має значення

Криза та епідемія – час, коли достовірна інформація життєво важлива. Але криза – це час, коли незалежні християнські медіа (а саме вони надають християнський погляд на все, що відбувається) дуже вразливі. Ваша підтримка важлива для нас і дозволить нам і далі робити нашу роботу.

Кожен внесок, неважливо наскільки великий він чи маленький, – це голос на підтримку християнської журналістики. Дякуємо!

Пожертвувати

Виберіть варіант, який вам найбільше підходить. Щиро дякуємо вам за вашу щедрість! .

Пожертву із-за кордону можна надсилати на картковий рахунок:

5168 7427 1505 4262 (JAKOBCHUK ANATOLIJ)

IBAN: UA343052990000026204691061008

 

Попередня стаття

{:uk}17 країн хочуть створити Міжнародний альянс по захисту релігійної свободи{:}{:ru}17 стран хотят создать Международный альянс по защите религиозной свободы{:}

Наступна стаття

Спорядження для стресостійкості

1 Коментар

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *