Моя історія

Я по справжньому почала жити лише після 26 – Ольга Бабич

30 років. Напевно, хороша можливість поділитися своїм прожитим життям, своєю історією… Ці 30 років в мене діляться на 2 етапи: до 26 років і після них.
Про перший етап не хочу багато писати, навіть згадувати не хочу (одні розчарування, гоніння за чимось взагалі неважливим, затяжна прихована депресія і т.д.). Але все ж таки напишу.
Забігаючи на перед, скажу, що насправді жити я почала тільки після 26 р. Однак, все по порядку.

Моя історія, або Як Ісус мене знайшов

Про Бога я знала ще з дитинства. Ну, принаймні я завжди молилася і зверталася до Нього, бо моя мама казала, що це Той, Кого потрібно любити найбільше в житті, саме тому я знала, що Господь має бути найважливіший️.
В 10 років я почала читати дорослу Євангелію, для мене вона була незрозуміла на той момент, але протягом всього мого юного життя я постійно читала Слово Боже️. Саме Євангелія була для мене розрадником в ті моменти, коли зі своїми проблемами не було до кого звернутися….Тому, я думаю, що Господь почав Свою роботу вже тоді.

Жила я звичайним життям, як жили всі у світі, була дуже активною та веселою дівчиною (співала по кафе-ресторанах, брала участь у конкурсах краси, ходила в клуби, до того ж дуже активно, багато хто мене знає саме з цих закладів і тд).
Але одного разу в моєму житті, у віці 21 року, так склалися обставини, які заставили мене просто взивати до Господа по-справжньому.
І тоді, я реально почала шукати відповідей, ще більше читаючи Слово Боже, і в той самий момент, продовжуючи жити звичним для мене життям…. Але постійно Хтось говорив до мене і казав, що так не має бути, що це не Божий шлях. 
Знаєте, не було радості від купівлі нового одягу чи поїздки за кордон… Була одна порожнеча, яку я не могла заповнити нічим, хоча на лиці була маска веселої дівчини, а в душі – постійна депресія, бо моя душа плакала і мучилася!
І знаєте, в один момент я просто здалася… здалася в руки Ісусу!️ Я сказала, що вже не можу більше так жити і хочу жити для Нього.
Ну, і тут можна подумати, що в мене почалося супер легке життя… Для моєї душі – так! Вона просто раділа і співала. Та з моєю плоттю (єством) довелося трохи тяжче – я любила загнути матюк, непристойно пожартувати, а ще більше любила «опускати» чоловіків
Мда… що тут сказати….
Але через якийсь проміжок часу мене запросили на зібрання в церкву Благодать (Рівне, вул.Майдан Просвіти, 2). Коли я вперше туди прийшла, то зрозуміла, що знайшла місце, де було добре, це було 2 години раю для моєї душі, бо сам Бог говорив до мене через пісні і проповіді….
І я зрозуміла, що Господь чекає від мене реальних змін, кроків і ще зрозуміла, що все, що мені потрібно, це тільки Він! ️
26-ий рік мого життя був переломний – болючий і найщасливіший! Я разом з Господом пройшли всі ці «зміни» в моєму житті! Він не залишав мене ні на хвилину!
І тільки з того моменту я почала жити! Жити в повноті. Без порожнечі. Дихати на повні груди. Хоча думала, що мені прийдеться багато речей втратити і від багато чого відмовитися… Але, ви знаєте, прийшло чітке розуміння, що, насправді, все, що я боялася втратити, – це марнота, і що я не втратила, а тільки набула! Бог відкрив мої очі.
Господь зробив мене абсолютно новою людиною, з новим серцем️ і іншими цінностями.
Він попіклувався про все: нова робота з найкращими в світі директорами, де ми двічі на день читали Слово Боже; нове житло; дав мені величезну сім’ю, мою Церкву; дав ще більше друзів; використав мої таланти, якими Він мене обдарував!
Все моє юне життя я чомусь знала, що поїду в Африку. І зараз, озираючись назад, розумію, чому мене так тягнуло в цю Африку, в Бога були на мене плани.
В свої 28 років я навіть і не могла подумати, що за кілька місяців моє життя може так кардинально змінитися: поїду в Африку, зустріну кохання всього свого життя, швиденько вийду заміж та переїду жити з України в Уганду.
Їдучи в Африку, в мене не було цілі знайти там собі чоловіка️, на той момент в мене була одна ціль – виконати те, до чого мене закликав Бог!
Мого чоловіка звати Каміло – чоловік від Бога, він місіонер, сам родом з Колумбії. Ми зустрілися, коли я вперше приїхала на місію в Уганду з українською командою MZUNGU.
Не можу сказати, що багато часу проводила на колінах за свого майбутнього чоловіка, але коли вже молилася, то казала Богу, що мені не потрібний красивий і багатий, а щоб, найголовніше, був Твоїм «фанатом», тобто, щоб він любив Бога так само, як і я, і щоб я його поважала… Господь подарував мені набагато більше, ніж я просила️.
Коли ми з ним були разом в служінні, а це, дівчата, найкращий варіант перевірити хлопця, то я побачила цю палкість до Христа і сказала своїм дівчатам, що цей хлопець «пахне Христом», тобто схожий на Христа.
Каміло дуже сильна особистість, світла людина і справжній християнин, саме цим він мені і сподобався
В нашій історії кохання брала участь вся моя українська команда MZUNGU, які дуже підтримували мене в той момент, підбадьорювали і молилися! В таких «африканських» умовах ці люди стають для тебе справжньою сім’єю!
Каміло зробив мені пропозицію в красивому і романтичному саду в Уганді️.
Мій майбутній чоловік приїхав в Україну лише на 5 днів і за цей час ми мали швидко одружитися, а з іноземцем це не так вже і просто… Але Бог і тут був з нами, бо ми бачили, що всюди двері були для нас відчинені…
Моє весільне плаття коштувало 3$! Так-так, 3$.
життя
Наше весілля було дуже просте і без пафосу, саме так, як я люблю. Була пряма трансляція, тому не тільки рідні Каміло в Колумбії змогли «бути присутніми» разом з нами, але і наші рідні та друзі з різних кінців світу – Південна Америка, США, Канада, Росія, Австралія, Африка (це те, що я знаю️) одним словом – Бог Неймовірний!
До речі, наш офіційний шлюб відбувся за 1,5 години до від‘їзду в аеропорт, звідки — назад, в Африку.
Зараз ми з Каміло живемо в Уганді, служимо на місії, а ще боремося з комарами і щурами, перемо руками, їздимо на мотоциклі по угандійських полях, застрягаємо в багнюці, мокнемо під дощем, інколи живемо без світла або без води. Друзі, але це все неважливо, якщо ти знаходишся в центрі Божої волі!
І найголовніше, що хочу сказати, що в історії мого життя головний герой — НЕ Я, а БОГ! Адже, моє життя – це історія про Божі чудеса, Його велич і могутність!
І сьогодні я не соромлюся говорити про Нього, бо я знаю, скільки було мені прощено, і яка ціна була заплачена за мене на хресті!
І якщо сьогодні ти відчуваєш схожу порожнечу, що треба міняти своє життя, то Єдиний, Хто зможе тобі допомогти, — це Господь і Спаситель Ісус Христос!
Поговори з Ним, як ти говориш зі своїм найкращим другом, розкажи Йому все, що на серці, відкрийся Йому і ти ніколи не пожалкуєш! Бо в Слові написано: «Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я НЕ вижену геть»️ Вiд Iвана‬.
[sc name=”futerblock” ]  

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Сповіщення: Інтим для шлюбу і шлюб для інтиму • Слово про Слово

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button