В Україні різко зріс рівень стресу: Результати соціологічного опитування
Від початку повномасштабної війни, українці зіткнулися з викликами, що значно підвищили рівень стресу, аналогічно до періоду очікування другої хвилі COVID-19 у 2020 році. Свіжі дані соціологів відкривають нові аспекти цієї проблематики.
Джерело: zn.ua
У зв’язку з агресією Росії, відсоток громадян України, які мали досвід перебування в зоні бойових дій, зріс з 18% до 44%, виявило опитування Соціологічної групи “Рейтинг”. Стресові стани в населення виникають через різноманітні причини, включаючи тяжкі спогади, соціальні конфлікти, погіршення умов життя, проблеми зі здоров’ям та постійну загрозу через воєнні дії.
Ефективність протидії стресу, за даними дослідження, залежить від таких факторів, як робота, дозвілля та соціальні контакти. Оптимізм та активність виявилися найважливішими психологічними ресурсами, хоча емоційна стійкість та відчуття контролю над ситуацією перебувають на нижчому рівні.
Згідно з результатами опитування, 69% респондентів мають нормальний рівень психологічного дистресу, 21% — підвищений, а 10% — високий. Це демонструє, що більшість населення має достатньо ресурсів для психологічного відновлення, завдяки зусиллям Збройних Сил України щодо збереження соціального порядку.
Поширеність окремих стресових станів серед населення розподілена так: ворожість, депресія, соматизація, міжособистісна чутливість, тривожність, страх, виснаження, параноїдальні ідеї, недовіра. Значення міжособистісних стосунків, моральності та знань як основи індивідуального життя в цей час особливо зросло.
Вас може зацікавити:
Опитування було проведено Соціологічною групою “Рейтинг” за замовленням Інституту соціології НАН України з 6 по 10 жовтня на території України, за винятком окупованого Криму та Донбасу. У дослідженні взяли участь 2767 респондентів, які представляють доросле населення віком від 18 до 69 років. Точність результатів становить ±2,1%.
Со временем ко всему привыкаешь: ракеты на голову падают, а ты идёшь на работу… Ибо, если убьёт – то убьёт, а если нет, тогда времени потраченного на ожидание конца будет жалко. Безбожный прагматизм – моя “церковь”.