Державну службу з питань етнополітики та свободи совісті необхідно перетворити на апарт омбудсмена у цій сфері, – Олександр Саган
Державну службу з питань етнополітики та свободи совісті (ДСС) необхідно ліквідувати та перетворити на апарт омбудсмена у сфері свободи совісті. Таку думку в інтерв’ю Релігійній правді висловив релігієзнавець Олександр Саган.
Джерело: religionpravda
Він зазначив, що функції, які сьогодні виконує служба, ближчі до роботи омбудсмена, ніж до будь-якого контролювального органу. «ДЕСС вже півтора року не працює, а суспільство цього навіть не помічає. Це лише підтверджує, що суспільний запит на цей орган втрачено», − зауважив Саган.
«Свого часу, коли я очолював комітет у справах релігій і національностей, я сам ставив питання про його трансформацію. Але потім мені сказали, що не вчасно. Наразі в умовах прийнятих нових законів про декомунізацію українського суспільства державний орган у справах релігій виглядає як відвертий рудимент сталінських часів», – наголосив експерт.
Він навів приклад однієї із його функцій – дозвільної системи.
«Але люди приїжджають за безвізом і можуть перебувати тут півроку. Тобто вони можуть приїжджати як туристи і проповідувати. І навіть якщо є явні порушення, у згаданого держоргану немає реальних механізмів впливу на ситуацію», – сказав Саган.
Крім того, ДЕЕС жодним чином не впливає позитивно на процес перереєстрації релігійних громад, які бажають приєднатися до ПЦУ. Тим більш незграбною виглядає система подвійної реєстрації й Держслужби, і Мін’юсту.
«Я впевнений, що якби цим займався Мін’юст, то всі перереєстрації та зміни юрисдикції давно були б узаконені. А так ми майже рік чекали лише на завершення реорганізації державного органу у справах релігій. Якщо вже є така проблема, можна мати експерта з цих питань у Мін’юсті, який би окремо розглянув все, що стосується релігійних статутів. Але функції омбудсмена були б набагато ширшими.
Читайте також:
Адже функції Держслужби не поширюються, наприклад, на права атеїстів і агностиків. Омбудсмен також міг би зайнятися їхніми проблеми. Більшість пострадянських країн відмовилися від державного органу з питань релігій, навіть Російська Федерація», – зазначив Саган.
«Але люди приїжджають за безвізом і можуть перебувати тут півроку. Тобто вони можуть приїжджати як туристи і проповідувати. І навіть якщо є явні порушення, у згаданого держоргану немає реальних механізмів впливу на ситуацію», – сказав Саган.”
Цікаво: а які саме “явні порушення” тут мав на увазі шановний релігієзнавець?
А, може, його – в цьому питанні – надихає відповідний “досвід” (законодавчий і практичний) якраз держави-агресора РФ, на який він тут посилається?