Актуальне

Чому маємо бути вдячними за здатність дякувати?

Зі всіх небесних дарів, які ми отримали, найчастіше забуваємо про дар бути вдячними. Бог вилив благословення на все творіння – від мурашки до слона. Але тільки людина має здатність за допомогою думки і уяви висловлювати вдячність. Г. Честертон навіть стверджував, що вдячність є вищою формою мислення, і що вдячність і щастя подвоюються завдяки відчуттю захоплення і подиву.
Є десятки чеснот, якими християни мають володіти. Деякі з них вкрай важливі для нашого духовного зросту. Яке ж місце в цьому списку займає вдячність? Що в ній такого особливого? Чому її варто розглядати як окрему дисципліну? І чому вона так важлива для нашого спілкування з Богом?
Справа в тому, що вдячність – це найкращий засіб коректування свого ставлення до Бога.
Лише тоді, коли ми щиро вдячні Богу за все, що Він зробив, – тобто, коли вдячність виходить із глибини душі, зможемо по-справжньому оцінити, ким є Бог, і хто є ми.

Ось три причини, чому вдячність є важливою для духовного формування

1. Вдячність – Боже повеління

Найважливіша причина, чому маємо бути вдячними, полягає в тому простому факті, що цього вимагає від нас Бог. В Псалмі 49:23 написано: «Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу». Бог надзвичайно серйозно відноситься до нашої хвали (для Нього) – чи до її відсутності. Від нас очікується, що будемо вдячними.

2. Вдячність утримує наш фокус на Бозі (а не на нас самих)

Коли розвиваємо благочестиву звичку вдячності, то постійно повертаємося до двох запитань: «За що я маю бути вдячним?» і «Кому я маю дякувати?» Чим більше висловлюємо вдячність, тим більше нашим очам відкривається Божа велич, Його щедрість у подарунках і благословеннях. Коли роздумуємо про те, яким чином ми зобов’язані Богу, це допомагає нам впокорювати наш егоцентризм.

3. Вдячність підсилює стійкість і довіру до Бога

По мірі зростання вдячності, вчимося дякувати Богу не лише за Його добрі дари, але і за все, що відбувається у нашому житті – у тому числі і за страждання, випробування. І все більше усвідомлюємо, що навіть серед болю і смутку можемо бути вдячними Богу – бо в нас ніхто не може відібрати найцінніший дар: самого Бога. Такий тип вдячності допомагає укріпляти віру в Божу добрість. Допомагає впокоритися у будь-якій ситуації – у якій ми б не опинилися згідно Божої волі.

Як зростати у вдячності?

Як же практично зростати у вдячності? Є три практичні поради, як розвивати Богом дану здатність «за все дякувати» (1Сол. 5:18).
Згадуйте і рахуйте Божі благословення.
Відточування «майстерності подяки» вимагає розвитку такої якості, як уважність. М. Крег писав: «Сумніваюся, що існує така річ, як міра духовності. Але якщо вона існує, то це має бути вдячність. Лише вдячні помічають Божі благословення. Вони вдячні, бо помічають те, що робить Бог. Вони бачать Божі вчинки і наповнені вдячністю».
Складайте щотижневий список п’яти-десяти Божих благословень, які ви помітили у своєму житті. Нумеруйте їх. У молитві висловлюйте вдячність Богу за кожне з них.
Промовляйте короткі молитви вдячності.
Протягом історії Церкви віруючі люди практикували короткі молитви вдячності – наприклад, підносили такі молитви перед прийомом їжі. Ми маємо не тільки продовжувати цю традицію, але і розширювати її застосування.
Г. Честертон сказав: «Ви дякуєте Богу перед їжею. Це добре. Але я дякую перед концертом чи оперою. Перед грою в п’єсі чи пантомімі. Перед тим, як відкрити книгу. Перед тим, як малювати, плавати, боксувати, грати, танцювати. Я проголошую молитву вдячності перед тим, як вмочити перо в чорнильницю».
Розвивайте звичку робити паузи для короткої молитви вдячності перед усіма вашим діями протягом дня.

Більше про вдячність:

Дякуйте вашим ближнім, за те, що вони є.

Виробіть звичку щонеділі з кимось спілкуватися – особисто по телефону, через соцмережі. Дайте людині зрозуміти, що ви вдячні за те, що вона є у вашому житті.
Вдячність – джерело для душі. Без постійного «виливання» вдячності ми стаємо зацикленими на собі; беремо на себе дуже багато, вважаючи, що за все відповідаємо. Лише розвиваючи звичку вдячності, можемо бути впевненими, що помічаємо у своєму житті Божу добрість і щоденно покладаємося на Нього.

Голос Істини

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button