Варто замислитись

Час перев’язувати рани

Якщо у вас запитають, чи любите ви фісташкове морозиво, ви не можете сказати, що ви нейтральні. Ви або любите фісташкове морозиво, або не любите. Точніше, ви можете сказати, що ви «байдужі» до фісташкового морозива, проте насправді це лише означає, що теоретично ви могли б з’їсти фісташкове морозиво, але все ж особливо його не любите.

У вас є певне ставлення до нього.

Якщо питання вдерлося у ваше інтелектуальне поле зору, у вас обов’язково сформується про нього думка, хай без вашого усвідомленого зусилля. У будь-якій справі, де існує дві думки, ви завжди схилятиметеся до однієї з них.

Саме тому питання війни в Україні розділило і суспільство, і церкви на два табори, попри зусилля групи людей, які вважають себе нейтральними.

Ніхто з тих, кого війна зачепила прямо чи опосередковано, не може залишатися нейтральним.
Якщо ми говоримо, що ми є громадянами небесного царства і тому поза політикою, поверхнево це виглядає правильним. Насправді ж відбувається спритна підміна понять.

Як тільки політика переходить від розмов, ідей і теорій у практичну площину, як тільки починається литися кров і розкрадатися чуже майно, політичне питання стає питанням етики та моралі.

Схожі статті

На питання, що таке добре і що таке погано, не можна відповісти «я поза політикою».

Саме з цієї причини християни фактично не можуть бути нейтральними й уникнути моральної оцінки того, що відбувається. Щобільше, як представники небесного царства, вони зобов’язані її дати та реагувати відповідно.

І вони її дають. І кожний реагує. А ось тут відбувається найцікавіше: рідкісні християни відкрито підтримають вбивство і захоплення чужих земель.

З усім тим, якимось жахливим чином дехто знаходить цьому виправдання і за цим їхня оцінка і самої війни, і реакції сторони, що захищається, затьмарюється їхнім бажанням бути правими, внутрішнім інстинктом відхреститися від того, що відбувається, і звичними релігійними штампами.

Від черствого «самі винні» до викриттів у політичній діяльності та ненависті – все це може звучати складно і подекуди навіть благочестиво, але ой, як невчасно.

Коли рани розкриті, реакція на сторону, що страждає, з боку християн може бути однією єдино правильною – співчуття, допомога та молитва.

Коли над головою наших братів і сестер летять ракети, не час їх повчати, умовляти та викривати в нелюбові та політиканстві.

Час перев’язувати рани.

Але, ви скажете, Христос наказує любити, прощати ворогів і молитися за тих, хто ненавидить.
Так і є. Але перш ніж зробити будь-яке хірургічне втручання у духовний стан страждаючого, потрібно його знеболити любов’ю та співчуттям.

Ви знаєте, іноді я консультую жертв сексуального насильства. І ви, звичайно ж, погодитеся, що неможливо вимагати від дівчинки, яку роками ґвалтували у власній родині, щоб вона запала ніжними почуттями до ґвалтівника. Вона вас не почує.

Перші кілька місяців ми говоримо про Божу втіху, Його справедливість і доброту.

Так, настає час, і ми працюємо над прощенням заради її ж блага, бо ненависть з’їдає зсередини. Але в цей час вона вже не в лапах ґвалтівника і не під кулями.

Неможливо прийти на похорон дитини й під час церемонії поховання викривати її матір у тому, що вона колись підвищувала голос.

Саме так сьогодні виглядає читання моралі стороні, що страждає.

Сьогодні інший час, любі, інший. Час стати на захист пригноблених, співчувати, втішати та перев’язувати рани.

У цьому є найвища мораль Господа нашого, Ісуса Христа.

Джерело: facebook.com/kolomiytsev

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Коломийцева

Християнський поет, спікер і автор книг «Біопсія душі», «Deo Gloria», «Вчорашнє Різдво» і «Я вірю в чудеса».

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button