Блог Себастьяна Тегзи

Батько експозиційної проповіді

Ви, напевно, не повірите, але батьком класичної церковної експозиційної проповіді є не Ісус і не апостол Павло, а Оріген. Так, саме Оріген. Один з учителів ранньої церкви, який жив у ІІ-ІІІ ст. Саме він перший в історії церкви почав практикувати екзегетичну гомілію*, послідовно роз’яснюючи Писання вірш за віршем.

В апостольський період загальноприйнятою була зовсім інша форма проповіді. Новий Завіт містить численні приклади цього. І те, що ми бачимо в ньому, це, зазвичай, не тлумачення якогось конкретного тексту Писання, а передусім пряме слово про Христа, яке містить заохоту триматися віри. І таке слово містило в собі цитати із Закону, Пророків та Псалмів, які служили його підтвердженням.

Найкращим прикладом такої «проповіді», яка звучала на зібраннях в апостольський період, є Послання до Євреїв, яке так і називається – ὁ λόγος τῆς παρα­κλήσεως – «слово потіхи» (Євр. 13:22). Саме такою була звична назва «проповіді» в ті часи – λόγος παρα­κλήσεως – «слово втіхи», як ми це чітко бачимо в Книзі Дій: «А по прочитанні Закону та Пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте» (Дії. 13:15).

З іншого боку ми бачимо також проповіді у формі доктринальних повчань та етичних настанов. Але це не були експозиційні проповіді в класичному сенсі слова, які б тлумачили прочитаний у зібранні текст Писання. Справжня експозиція народилась у церкві в ІІІ ст. І її батьком був Оріген.

Для експозиційної проповіді є необхідний певний літургійний контекст, при якому на зібранні традиційно читається Писання, а потім проповідник роз’яснює прочитаний текст. І такий контекст сформувався в церкві в кінці ІІ-го на початку ІІІ-го століття.

В І-му столітті загальноприйнятою була застільна форма зібрання, на якому переважали довільні звернення та виступи учасників трапези. Кожен з присутніх міг вільно звернутися до всієї спільноти з якимось словом, як свідчить про це святий Павло: «Що ж, брати? Коли ви сходитеся, а той має пісню, той навчання, той об’явлення, той мову, той пояснення – все хай буде для збудування!» (1 Кор. 14:26). Читання яких-небудь текстів у зібранні теж було довільним.

Тільки в пізніший період, вже на заході апостольської доби, ми, здається, чуємо заклик до регулярного читання авторитетних релігійних текстів. В посланні до Тимотея сказано: «Поки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню (τῇ παρα­κλήσει) та навчанню» (1 Тим.4:13). І йдеться, безперечно, про читання Писання та гомілетичну діяльність під час зібрання. І тільки, як уже було сказано, під кінець ІІ-го, на початку ІІІ-го століття така практика стала традиційною та класичною. Перші екзегетичні гомілії зустрічаються вже в ІІ-му столітті, але тільки Оріген, цей яскравий представник олександрійської школи, поставив їх на регулярну основу.

*Гомілія (грец. ὁμιλία – «спільнота, спілкування, бесіда», від ὁμός – «рівний, подібний» і ἴλη – «група, невелика спільнота») – аналітико-екзегетична форма проповіді (зазвичай християнської, але також іудейської), що містить тлумачення прочитаних місць Святого Письма.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!