Історія та археологія

30 грудня 2022 року, виповнюється сто років від дня утворення СРСР

100 років тому, 30 грудня 1922 року, постав Союз Радянських Соціалістичних Республік. Проте одні історики кажуть, що він був створений, а інші – що лише проголошений намір його створити, а створили його дещо пізніше. У будь-якому разі СРСР проіснував трохи менше ніж 70 років.

30 грудня 2022 року, виповнюється сто років від дня утворення СРСР

СРСР – державне утворення, яке трималося лише на багнетах та ідеологічному примусі, пішло у небуття у 1991 році. Але дотепер людство бореться з наслідками хвороби радянщини та комунізму, яка уразила мільйони людей та десятки держав.

Якщо згадати, яким був СРСР, то на думку спадає лише одне – добре, що він розпався. Комуністи, будуючи суспільство загальної справедливості та безмежного щастя і добробуту, створили тоталітарного монстра. СРСР дивним чином поєднав усі найогидніші практики древнього світу та середньовіччя.

Гноблення селян відтворювало історію кріпацтва, жорстока експлуатація робітників поєднувалася із відверто знущальними твердженнями про владу пролетаріату. Люди, які в інших суспільствах є провідниками суспільних перетворень та генераторами ідей – філософи, вчені, літератори, митці, були віднесені до «прошарку» між селянами та робітниками, їхніми думками нехтували, а багатьох з них фізично знищували, частіше за все – ні за що.

Усе й усі, хто проявляв найменшу незгоду з більшовиками, винищувалися або запроторювалися до в’язниць і таборів. Побудова «щасливого майбутнього», утопічного комуністичного суспільства відбувалася у буквальному сенсі на кістках незгодних та тих, хто вважався владою розхідним матеріалом для великого соціального експерименту.

Найбільшою бідою для усіх народів, які мали нещастя втрапити до СРСР, була комуністична ідеологія і та практика. Людське життя  не мало жодної цінності, представники «експлуататорських класів» винищувалися. До цих класів відносили дворянство та духовенство, згодом до них приєднали інтелігенція та середняцьке селянство.

Віруючі в СРСР були на особливому рахунку і зазнавали системних переслідувань та репресій. У перші п’ять років після більшовицької революції було страчено 28 єпископів і 1200 священників, а протягом всього ХХ століття кількість вбитих священників російської православної церкви в СРСР оцінюють в 500000. Втім ця цифра не включає тисячі закатованих священнослужителів з-поміж протестантів, католиків, українських греко-католиків (УГКЦ). Також не враховується кількість страчених за свої християнські переконання мирян. Є окремі дані про кількість репресованих Української Автокефальної Православної церкви (незалежна від московського патріархату): у період з 1929 по 1938 рік було заарештовано 2 400 священників і понад 21 тисячу людей, пов’язаних з УАПЦ, загинули в таборах ГУЛАГу. Важливо також зазначити, що гоніння на християн не обмежувалося фізичним знищенням вірян, але й включало різні форми дискримінації, вербування спецслужбами, позбавлення батьківських прав, перепони в навчанні та кар’єрі, знищення святинь та атеїстичну пропаганду.

Теперішня російська влада ніколи не приховувала своїх мрій відродити СРСР, президент Росії навіть колись назвав розпад цієї тюрми народів «найбільшою геополітичною катастрофою століття». Насправді ж найбільшою геополітичною катастрофою було створення Радянського Союзу, божевільна ідеологія та гігантські ресурси якого сприяли примусовому поширенню комунізму, нескінченним війнам, вбивствам, голоду і злидням для багатьох країн. Без підтримки СРСР не зміцніла б майбутня нацистська Німеччина, не була б розв’язана Друга світова війна, не відбулася б гонка озброєнь.

Ресентимент, який спонукав путінську Росію розпочати низку агресивних воєн проти держав-колишніх республік СРСР та напасти на Україну свідчить не про свідомий вибір народу, а лише про те, що імперський дух, яким просякнута колишня метрополія, не вивітриться, доки його не виб’ють артилерією та авіаударами.

Російська імперія, яких би трансформацій вона не зазнавала, завжди залишалася агресором у зовнішній політиці та катом у політиці внутрішній. Подейкують, що Путін планував до сторіччя з дня утворення СРСР остаточно захопити Україну та провести у Кремлі свято відродження Радянського Союзу. Реальність і український спротив звели плани російського диктатора на нанівець.

30 грудня 2022 року, виповнюється сто років від дня утворення СРСР

Спроби відновити її силою зброї приречені бути марними і лише призведуть до деградації колишнього імперського центру. СРСР зник остаточно, спроби відродити його марні, а сторічна річниця з дня утворення є лише приводом згадати жахливу історію цього цивілізаційного злочину, щоб ніколи знову його не повторювати.

За матеріалами:  c4u.org.ua, ukrinform.ua

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Строго кажучи, в тодішній московській комуно-більшовицькій імперії зла, безбожництва і беззаконня жорстоко переслідували й гнали не лише, власне, християн. А адептів і послідовників будь-якої релігії та віросповідання.

    Разом з тим дещо неточним і навіть дискусійним видається, наприклад, таке твердження цієї статті.
    Тобто, що “Ресентимент, який спонукав путінську Росію розпочати низку агресивних воєн проти держав-колишніх республік СРСР та напасти на Україну свідчить не про свідомий вибір народу, а лише про те, що імперський дух, яким просякнута колишня метрополія, не вивітриться, доки його не виб’ють артилерією та авіаударами.”
    Одначе, як переконливо свідчать численні факти, цей імперсько-шовіністський “дух” (менталітет) – так чи інакше, тою чи іншою мірою – історично досить глибоко посів у свідомості (і підсвідомості), принаймні, БІЛЬШОСТІ російського народу.
    Тому тут – додатково і вже після нашої перемоги – напевно, знадобляться і дещо інші заходи й методики. І, мабуть, аналогічні і схожі на ті, що активно застосовувалися, скажімо, у відомому процесі ДЕНАЦИФІКАЦІЇ бюргерів (громадян) колишнього нацистського ІІІ райху.
    Крім того, вочевидь, великою і дієвою допомогою, при цьому, була би, зокрема, і правдива ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ широких мас сучасної російської людності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button