Релігійні свята

25 квітня – Вхід Ісуса в Єрусалим

Нещодавно переглянула своє розуміння текстів про в’їзд Ісуса в Єрусалим. Зрозуміла, що трохи помилкове сприймала описані в них події. Я ніколи не любила цей день і не сприймала його як свято, бо в цій історії тріумфу присутнє передчуття зради – вона завжди мені здавався яскравою ілюстрацією народного популізму та психології натовпу. Але тепер побачила дещо нове.

Ця історія описана у всіх чотирьох Євангеліях, наведу приклад з двох: 21 розділ Євангелія від Матвія і 19 розділ Євангелія від Луки. І там, і там використовується слово «натовп», але у Луки є уточнення «натовп учнів», тож саме учні вигукували хвалу.

Лука описує це так:
«Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили, вигукуючи: “Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!” Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: “Учителю, заборони це Своїм учням!” У відповідь Він сказав: “Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння”» (Луки 19:37-40).

Матвій же оповідає так:
«Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: “Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!” Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: “Хто це Такий?”» (Матвія 21:9-10).

Отже, у цій історії насправді немає більшості, яка говорила одне, а через тиждень – інше. Натомість тут присутня сконсолідована меншість, яка привернула увагу більшості й викликала запитання в цілого міста. Взагалі в цій події не фігурує монолітний натовп, але є різні групи людей, із різними інтересами й різними важелями впливу. Усе, як у звичайному суспільстві, усе як у нас сьогодні.

Через тиждень учні будуть у поразці, розчаруванні та страху. І, можливо, вони жалкуватимуть про свої гучні заяви, і вважатимуть їх наївністю чи навіть оманою. Проте сьогодні вони вигукують істину й промовляють її пророче, навіть якщо не до кінця розуміють усю глибину своїх слів. Ісус є Цар, і Він – Син Давидів, Він приніс спасіння, мир та має всю владу. Ця істина залишається незмінною, незалежно від того, чи визнала її більшість, чи меншість, чи звучить це для когось переконливо, чи викликає сумніви.

З оповіді не схоже, що Ісус сприймав їхні слова за лицемірство, а навпаки – Він захистив перед фарисеями право людей проголошувати істину, яка беззаперечна настільки, що, якщо замовчать люди, заговорить каміння.
Сьогодні у мене це свято асоціюється не зі зрадою, а з перемогою й вірністю істині.

Українське суспільство так само не монолітне. Сім років тому здавалося, що у виборі вектору руху присутня єдність. Зараз − час вірності цьому вибору, вірності певним цінностям та ідеалам. Зараз − час усвідомлення, що втілення цих ідей потребує набагато більше часу, праці й терпіння, ніж здавалось на початку. Втілення та поширення Божого Царства вимагає жертовності, стресостійкості та смиренної праці як в церковному служінні, так і в служінні в усіх сферах суспільства.

Під час великого вибуху популізму та інформаційних війн ті, хто пропонує складні розв’язання складних проблем, можуть відчувати себе непочутою меншістю. Ті, хто апелює до аргументів і нагадують про критичне мислення, можуть здаватись менш переконливими, ніж ті, хто апелює до емоцій. Ці труднощі спокушають розчаруватись і зупинитись.

Читайте також:

Але варто триматись тих істин, які Бог колись відкрив, триматись тих чеснот, які надбали з Богом крізь життя. Не важливо, з більшістю ти опинишся чи з меншістю, чи буде наступним кроком святкування перемоги, чи долання нових перепон. Ісус царює, і ти стаєш частиною Його Царства не коли маєш від цього вибору зиск, а коли це стає твоєю ідентичністю й ти не можеш інакше.

Джерело: facebook.com/uets.ukraine

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Ольга Кондюк

Керівник відділу зовнішніх зв'язків в Українській Євангельській Теологічній Семінарії, тренер з організаційного лідерства у місії Інновіста. Одружена з Кондюком Денисом, разом з чоловіком виховують сина. Навчається на магістратурі богослов'я за програмою "Трансформуюче лідерство", завершила бакалаврат богослов'я у Київському Християнському Університеті. Служить разом з чоловіком у команді організації нової церкви в м. Київ.

Схожі статті

2 Коментарів

  1. А отут іще деякі цікаві й актуальні роздумі і міркування та спостереження щодо цього свята. В т. ч. довкіл сьогоднішньої ситуації та певних подій і, зокрема та особливо, в Україні (включаючи і їх духовно-“пророчий” – есхатологічний аспект):
    https://www.kyrios.org.ua/spirituality/svyato/8603-28-kvitnja-vhid-gospodnij-v-erusalim-svjatih-apostoliv-aristarha-puda-i-trofima.html

  2. Р. S. ПОМИЛКА. В першому реченні мого попереднього коменту правильно слід читати так: “…актуальні роздумИ й міркування та…” і далі за текстом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button