Блог Себастьяна Тегзи

Життя і смерть

Вічне життя – це зворотня сторона воскресіння. Слово Боже не знає вічного життя без воскресіння. Бог Біблії – це Бог воскресіння, а не загробного життя.
В язичників були дуже бурхливі уявлення про загробний світ. Мертві в цих уявленнях продовжували жити і поводитися, як живі. Тому їх ховали з їжею та дорогоцінними речами, щоб вони користувались ними в новому стані. Нічого подібного у Святому Письмі ми не бачимо. Загробне життя – це ніяке не життя. Це смерть! І мертві є мертвими. Вони не їдять, не співають, не спілкуються. Вони – немов тіні. Одне слово, згідно Святого Письма нормою є життя, а смерть – це аномалія.
Натомість для язичницьких філософів все було навпаки. Вони не вірили в те, що світ був створений Богом. В їхньому розумінні наш видимий фізичний світ виник в результаті “падіння” ідеального світу. І тому для них смерть була звільненням від тіла і поверненням до нормального стану.
Біблійне уявлення докорінно відрізняється від такої філософії. Згідно Святого Письма, все якраз навпаки: нормальним є життя, а смерть – це аномалія. Якщо для філософів цей світ був тінню, а загробне життя реальністю, то для Біблії все навпаки: реальним є наше життя, а загробне – просто тінь і примара. І мертві не поводяться, як живі, вони лежать у поросі земному, вони пасивні, а не активні.
Бог Біблії не є Богом мертвих, але живих. Він є Бог Творець. Саме тому, тільки в світлі надії про воскресіння можна говорити про якесь життя після смерті. Не як про норму, а як про аномалію, яку долає творча сила Бога. Смерть не є і не може бути нормою. Нормою є життя і життя з Богом. “Славою Бога є жива людина” – сказав один з отців церкви святий Іриней Ліонський. Бог прославляється саме як Творець, як Той, Хто все животворить. І ця творча і спасаюча сила найбільше проявилась в Ісусі Христі. Він є життя і воскресіння. Кожен хто вірує в Нього, навіть і вмерши – житиме. А хто не вірує, той мертвий заживо.
Для християнина життя – це Христос, а смерть прибуток, але не в тому розумінні, що й для філософів. Смерть означає для християнина – не кінець земного життя та перехід до безтілесного світу ідей, зовсім ні, для християнина смерть – це двері до воскресіння, до нового творіння, до життя майбутнього віку!
І цей новий світ, який ми очікуємо згідно Символа віри не є якимсь паралельним до нашого світу, чи створеним з нічого. Ні, майбутній вік – це і є наш теперішній світ, в якому ми живемо, але оновлений та преображений у Христі. І він існує вже зараз. Христос започаткував його у своєму воскреслому тілі, яке більше не належить нашому впалому світові, але новому і майбутньому. Він воскрес у тілі. Справжньому тілі, яке взяв від землі і в ньому все творіння підніс до неба. Тіло людини не існує саме по собі. Воно є вершиною і вінцем творіння. Тому воскресіння Ісуса започатковує нове творіння, в якому більше немає гріха, смерті та тління.
Ось чому загробне життя не є і не може вважатися нормою для християнина. Нормою є вічне життя і воно є зворотною стороною воскресіння.
[sc name=”futerblock” ]
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button