Про відомих

Берлусконі «підживлював індивідуалістичну і споживацьку культуру Італії», кажуть євангелісти

Сильвіо Берлусконі ненавиділи і любили одночасно. Відомий у міжнародних ЗМІ як Il Cavaliere, політик Берлусконі глибоко вплинув на суспільне життя Італії в останні десятиліття.

Джерело: evangelicalfocus.com

Бізнесмен, який помер у віці 86 років, ніколи не приховував бажання бути улюбленим масами. Він був прем’єр-міністром аж чотирьох урядів (1994-1995, 2001-2005, 2005-2006 та 2008-2011). Його народна підтримка була значною мірою пов’язана з його здібностями медіамагната і його пристрастю до розваг (він володів італійською футбольною командою «Мілан»).

Засуджений за проституцію неповнолітніх (відомий як Рубігейт), Берлусконі був визнаний винним у податкових махінаціях зі своєю медіаімперією Mediaset, а також засуджений за хабарництво. Але його всюдисуща фігура, здавалося, ніколи не втрачала підтримки значної частини населення. Його політичні проєкти (в тому числі партія «Вперед, Італіє», від якої він був обраний сенатором на загальних виборах 2022 року) утримували його в політичній еліті до самої смерті.

Приниження жінок і очорнення опонентів

«Сильвіо Берлусконі сприяв приниженню ролі жінок, спекуляції політикою», − вважає Міла Палоцці, пастор однієї з євангельських церков у Римі. Щобільше, він сприяв «аморалізації суспільної етики, очорненню опонентів і зростанню популізму в сучасних демократіях». У розмові з Evangelical Focus християнський лідер приходить до висновку, що «центральним елементом бачення Берлусконі для Італії був він сам», що «сприяло італійській короткозорості й відсутності довгострокового мислення».

Це «хибне» розуміння суспільного життя також було помітне в його підприємницькій діяльності, каже Алессандро Піччірілло, який співпрацює з Центром етичних та біоетичних досліджень IFED в Падуї (Північна Італія). Він мав «глибоку ваду низького погляду на закони» і намагався «формувати норми навколо власних інтересів», що є «згубним» прикладом для італійського суспільства, «і без того схильного до корупції».

Все це сильно контрастує з євангельським баченням суспільного життя, розповідає Міла Палоцці в інтерв’ю для «Євангельського Фокусу». «Для християн Христос є центром нашого світогляду», а це «означає бачення суспільного життя, яке підіймає всіх, включаючи жінок, яке жертвує заради загального блага, яке глибоко етичне, і яке більше зацікавлене в довгострокових рішеннях, ніж у швидких рішеннях заради влади».

Величезний вплив на постмодерну Італію

Леонардо Де Кіріко, богослов і письменник з Риму казав, що «Берлусконі втілив у собі різні риси італійської культури, як традиційні, так і інноваційні», що дозволило йому «знайти спільну мову з пересічним італійцем».

Через свою медіаімперію він «формував суспільну уяву, підживлюючи споживацьку, індивідуалістичну і сексуально дезорієнтовану культуру наших днів». Де Кіріко бачить у ньому «популіста», який часто зневажав демократичні процеси та верховенство права, коли вони стикалися з його особистими проєктами.

«Він, безумовно, мав роздвоєне его і був постмодерним втіленням того, що мав на увазі Августин, коли говорив про небезпеку amor sui (любові до себе) на противагу amor Dei (любові до Бога)», − говорить Де Кіріко.

Як євангельські християни бачили Берлусконі

Для значної кількості євангелістів Берлусконі був «альтернативою лівій або марксистській політиці й дещо новою версією Democrazia Cristiana (католицької лінії)», − говорить Алессандро Піцірілло. Тим не менш, його «вельми сумнівний спосіб життя» і намагання «зберегти привілеї для певного соціального класу» не були добре сприйняті християнами.

«Проникливий політик Берлусконі рідко займав позицію з етичних і біоетичних питань», − продовжує він. У публічній сфері «християни покликані лагодити ті паркани, які політики і виборці зруйнували, очікуючи і виконуючи королівські обов’язки стосовно суспільства загалом».

Це правда, що деякі євангельські християни симпатизували консервативним поглядам Берлусконі, але іншим «не подобався його культ особистості», додає Де Кіріко. На телеканалах колишнього прем’єр-міністра «ніколи не було натяку на відкритість до релігійних меншин».

Читайте також:

У своїй колонці євангельський богослов робить висновок, що кар’єра Сільвіо Берлусконі «віддзеркалювала занепад італійської культури, намагаючись вшанувати традиційний римо-католицький статус-кво, просуваючи при цьому світський порядок денний».

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

2 Коментарів

  1. Сильвіо Берлусконі – поміж різного іншого – був великим приятелем і симпатиком кривавого антихриста Путіна.
    І для нас, свідомих українських громадян, а тим паче – євангельських християн, вже цим, по суті, УСЕ сказано.

  2. Дивлячись на стан його шкіри, то він скоріше підживлював лікеро-горілчану промисловість Італії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button