Які правові потреби має населення та бізнес під час війни в Україні – дослідження
Всеукраїнське дослідження правових потреб населення та бізнесу в Україні під час війни провела Благодійна організація «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги» у серпні-вересні 2022 р. У дослідженні взяли участь експерти з усіх регіонів України, за винятком АР Крим.
Джерело: itta.info
«Загострення активної фази російсько-української війни та початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну докорінно змінили правову реальність в нашій країні. Пристосування до нових реалій не можливе без детального аналізу», – йдеться в itta.info.
У дослідженні взяли участь 702 респонденти з усієї України, крім АР Крим. Усі учасники є спеціалістами з надання правової допомоги та сприяння населенню в отриманні соціальної підтримки. Тому вони, спираючись на практику, змогли розповісти, як саме змінилися правові потреби українців під час воєнного стану.
З 702 респондентів адвокати – 32,9 %; державні службовці – 25,5 %; практикуючі юристи − 16 %; службовці органів місцевого самоврядування − 12,4 %; громадські активісти – 6 %; медіатори та консультанти з вирішення спорів, надання психологічної допомоги – 1,9 %; представники юридичних клінік – 1,4 %; інші категорії фахівців з досвідом розв’язання правових проблем населення та бізнесу – 4 %.
Так, за словами надавачів правової допомоги, війна в Україні не призвела до суттєвого збільшення переліку правових потреб населення та бізнесу, однак значно переформатувала їх, створивши нові ситуації, потреби та нові пріоритети.
Ключові висновки, які зазначені у звіті:
Попри повномасштабну війну в Україні, юристи продовжують надавати підтримку населенню та бізнесу у розв’язанні правових питань. Більш ніж половина респондентів (52,1 %) повідомили, що після 24 лютого до них зверталися за правовою допомогою понад 10 разів на місяць. Деякі експерти навіть зазначали, що отримували понад 100 звернень за правовою допомогою щомісяця.
Відповіді респондентів на запитання, чи збільшилася кількість звернень з початком війни, розділилися. Про збільшення кількості запитів повідомили 38,7 % респондентів. Проте майже стільки ж респондентів (35,9 %) вважають, що кількість зменшилася. 23,4 % експертів відзначили, що частота звернень залишилася такою ж, як і до війни.
Примітно, що зросла кількість звернень до державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, про що повідомили 50,9 % представників цієї групи. Водночас зменшилася кількість звернень до адвокатів та юристів без статусу адвоката, про що повідомили 50,4 % представників цієї групи.
Найчастіше за допомогою у розв’язання правових проблем зверталися внутрішньо переміщені особи – 32,2 % зазначили, що звернень від ВПО було більше ніж десять на місяць. Досить часто за правовою допомогою зверталися малозабезпечені особи – 29,2 % респондентів надавали допомогу представникам цієї групи понад десять разів на місяць. Серед лідерів за зверненнями також особи похилого віку – 26,6 % опитаних більше ніж десять разів на місяць мали з ними справу.
Близько половини респондентів (49 %) погоджуються, що жінки та діти страждають від війни та її наслідків більше, ніж чоловіки. Проте 31,5 % опитаних експертів погодилися, а 48,1 % – не погодилися з твердженням, що жінкам і дітям важче отримати правовий захист в умовах війни.
Звернення, пов’язані з наданням або отриманням соціальних виплат, були найбільш поширеними з початку війни – 50,1 % респондентів повідомили, що до них зверталися з такими проханнями часто або дуже часто. Далі найчастіше зверталися клієнти з питаннями щодо отримання внутрішньо переміщеними особами пільг чи додаткових виплат – про це повідомляють 38,6 % респондентів.
Населення та бізнес також цікавилися отриманням державних чи адміністративних послуг – 37,7 % експертів часто мали справу з такими зверненнями. Найменше звернень стосувалося вирішення спорів, пов’язаних із правами споживачів.
52,6 % респондентів зазначили, що з початку війни кількість звернень щодо отримання пільг чи додаткових виплат внутрішньо переміщеними особами зросла, а 52,5 % повідомили про збільшення кількості звернень щодо мобілізації, ще 45,6 % відзначили збільшення кількості звернень щодо заподіяння шкоди внаслідок бойових дій (відшкодування, документування тощо).
Найбільшими перешкодами для успішного розв’язання проблем, з якими до них зверталися респонденти, були: нереалістичні, необґрунтовані очікування/бажання/вимоги/претензії клієнта (46,6 % респондентів вказали на цю перешкоду), недосконалість законодавства (37,5 % респондентів), відсутність державних реєстрів/баз даних в умовах воєнного стану (34,1 %), наявність не всіх необхідних документів (29,8 %).
Більша частина учасників опитування (53,4 %) вважають судовий захист достатньо ефективним способом задоволення правових потреб. З іншого боку, державні службовці та працівники органів місцевого самоврядування вважають звернення до адміністративних органів наступним за ефективністю засобом розв’язання правових проблем. Натомість більшість адвокатів і практикуючих юристів сюди відносять залучення адвоката як посередника чи перемовника. Більш ніж половина (53,4 %) експертів вважають медіацію неефективним способом розв’язання правових проблем.
Читайте також:
Християнський бізнес, або як віра може принести перетворення
Абсолютна більшість респондентів (89,4 %) зазначили, що в умовах воєнного стану потреба в цифровізації адміністративних послуг суттєво зростає, а 88,3 % респондентів відзначили свій особистий досвід користування електронними ресурсами та/або сервісами як позитивний. 83,8 % експертів повідомили, що цифровізація державних послуг вже спростила доступ населення та бізнесу до інструментів, необхідних для розв’язання правових проблем.
Близько трьох чвертей опитаних (73,5 %) вказали, що попит судового захисту прав зростає. Більша частина респондентів (53,2 %) вважають, що в Україні існують чіткі та справедливі правила задоволення правових потреб, які є однаковими для всіх.