Моя історія

Як я ходив у депутати і не пішов

У певний час вирішив, що потрібно не критикувати обраних, а самому обратися і показати приклад. І що політика стане чистішою, якщо там буде більше світлих людей. А оскільки ти мусиш іти з партією, зробив для себе перелік тих, з ким не піду за жодних обставин, до кого міг би приєднатися і з ким хотів би піти. Відтоді почалися консультації. Якісь пропозиції до себе одразу відхиляв, деякі приймав, до якихось груп просився  сам.
Мушу зазначити, що вибори коштують чималих грошей. Лише грошова застава для кандидата у нашому місті майже 40 тис. грн. А ще борди, флаєри, газети, «волонтери», спостерігачі на дільницях і багато іншого. Сума серйозна, але це вирішується. В ході спілкування тобі пропонують різні варіанти співпраці, які загалом сходяться в тому, що дозволяють брати участь у виборах, але відбирають твою незалежність.

Варіант 1. Ти – ідейна людина, тому включаєшся в команду і майже нічого платиш

Бо команда вже має «спонсора», який тебе фінансує. Про те, чи спонсор теж ідейний, не повідомляється. Як і про те, що крім ідеї у тебе з‘являться кнопки, які потрібно буде натискати так, як буде рекомендувати «спонсор».

Варіант 2. Ти сам оплачуєш свою кампанію і вкладаєш чималі гроші в командну касу

Тоді ти стаєш більш незалежним, хоча ні. Ти все-одно під брендом і партійною дисципліною. За солідні гроші тобі дозволять стати обранцем, який працює без зарплати і натискає кнопки так, як рекомендує фракція, а точніше – її керівник.

Варіант 3. В одній команді запропонували стати на непрохідне місце і самому профінансувати свою кампанію

Тоді ти не пройдеш, але своєю репутацією допоможеш команді отримати кращий результат. В такому разі ти і у виборах взяв участь, і партії допоміг, і зобов‘язань ні перед ким не матимеш. Такий собі хід конем: і за проїзд заплатив, і пішки пройшовся.
Чи можна за таких обставин стати депутатом і рухати якісь прогресивні ідеї? Мабуть, так. Але при цьому потрібно буде йти на багато компромісів із власною совістю. Тому для мене цей шлях наразі не є прийнятним. Увійти в залежність не хочеться. Вкласти купу грошей і часу, щоб потім працювати волонтером і при цьому бути всім винним – виглядає смішно. Зайти в раду і відбивати вкладені кошти через різні схеми – не ті цінності. Вкласти кошти, щоб просто служити громаді? Тоді це можна зробити і без такої складної схеми. Вкладай і служи прямо сьогодні. При цьому  вважаю за необхідне підтримувати ідейних і незашкварених кандидатів. І буду це робити. Нехай у них все вийде. Contra spem spero!

Усім же виборцям і собі хочу порадити ставати більш дорослими. На зустрічах і в дописах постійно видно: зробіть нам майданчик, полагодьте сходи, пофарбуйте лавки тощо. Так не повинно бути. Чи ми вважаємо себе дієвими? Чи хочемо ми мати Європу чи Америку в Україні? Чи ми справді хочемо бути разом? То я готовий сам пофарбувати лавки і навести лад у своєму дворі. Можна це робити разом. І він стане європейським ще до виборів. А якщо мій мер з депутатами ходить по парку і збирає листя, чи сходи ремонтує, то виглядає це цікаво, але гнітюче. Ні, це не лідерство. Хірург з лопатою на городі теж може щось зробити. Але в операційній від нього більше толку. Тому нехай краще там. Від обранців же  хотів би чути і бачити не гасла і дешеві трюки, а притомні і дієві рецепти, які приваблюють і дають поштовх до розвитку наших міст. І голосував би за те, щоб дієвим менеджерам достойно оплачувати їхній інтелект. Бо безплатні депутати дуже дорого потім обходяться своїм громадам.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Павло Сільковський

Працює дитячим лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії в Рівненській обласній дитячій лікарні. Керує інформаційним відділом Рівненської обласної дитячої лікарні. Виконує медичну волонтерську місію на Гаїті. На запрошення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, наприкінці 2016 року проходив стажування в Міністерстві охорони здоров’я. Член наглядової ради Фундації Рональда Макдональда в Україні. Співавтор наказу Міністерства охорони здоров’я про відкриті реанімації. Працює над розробкою клінічних протоколів (затверджених схем лікування) з невідкладної медичної допомоги. У червні 2018 отримав почесну відзнаку за професіоналізм та милосердя “Ордену святого Пантелеймона”. Переміг в регіональному відборі в номінації “Взірець у служінні суспільству”

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button
Підтримайте нас!

Цього року понад 4 мільйони людей отримали доступ до ресурсів газети Слово про Слово. Для того, щоб рухатися далі нам потрібна ваша підтримка і фінансова допомога. Пожертвуйте зараз!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!