Іноді ми очікуємо бурі. Ми бачимо їх на горизонті, і з великою тривогою в серці спостерігаємо, як вони наростають і назрівають. Але іноді бурі, здається, налітають на нас зненацька, без жодного попередження.
Можливо, вашим штормом був серцевий напад, непокірна дитина або звільнення з роботи. Для усіх українців таким штормом стала війна та усе, що пов’язано з нею. Такі бурі можуть змінити ландшафт нашого життя.
Більшість життєвих штормів непередбачувані, але одне ви знаєте напевно: рано чи пізно ви їх переживете. Ми не можемо контролювати, чи прийдуть бурі в наше життя; все, що ми можемо контролювати − це те, як ми реагуємо на них.
У всіх Євангеліях Ісус закликає Своїх учнів слідувати за Ним. В оригіналі ці слова означали як початок, так і кінець чогось.
Вибір учнів слідувати за Ісусом щодня привів їх прямо в бурю. Це сталося так:
Ісус сказав Своїм учням:
«”Переплиньмо на другий бік озера”. І відчалили. А коли вони плинули, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони.
І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!
А до них Він сказав: Де ж ваша віра?» (Луки 8:22-25).
Це був серйозний шторм, настільки страшний, що досвідчені моряки боялися за своє життя. В мові оригіналу слово, яке використовується для його опису, також використовується для позначення землетрусу. В одному з перекладів сказано, що «високі хвилі почали розбиватися об човен, аж поки він не наповнився водою і не почав потопати» (Мк. 4:37).
Проте Ісус спав.
Вам коли-небудь здавалося, що Бог спить або не звертає уваги на те, що відбувається у вашому житті?
Вони кричали: «Господи, спаси нас!». І я не думаю, що вони шепотіли ці слова.
Ти ніколи не образиш Бога, підвищивши голос. Просто скажи Йому, що ти відчуваєш. Він уже знає!
«Боже, чому?»
«Боже, де Ти?»
«Господи, я не розумію цього».
«Господи, мені це не подобається».
«Господи, це не має ніякого сенсу для мене».
«Господи, ДОПОМОЖИ!»
Ці вирази цілком законні. Молитви ще більшої інтенсивності ви можете прочитати в книзі Псалмів.
Часто ми відчуваємо потребу дезінфікувати наші молитви, причепурити їх або розбавити. Але Бог хоче чути, як ви говорите від щирого серця. Він хоче чесної молитви, навіть якщо вона викрикується чи вигукується крізь сльози. Навіть Ісус, висячи на хресті, промовив: «Боже мій, Боже мій, нащо Ти Мене покинув?» (Мт. 27:46).
Подібно до учнів, кричіть до Бога про свою бурю. Хоча крики бурі не розбудили Ісуса, але крик Його народу розбудив.
Учні, напевно, робили все можливе, щоб самотужки врятуватися від цього безладу. Але, вичерпавши всі свої зусилля, вони зрозуміли, що Ісус − їхня єдина надія. Іноді Бог дозволяє нам дійти до самого кінця нашої мотузки, до кінця самих себе, щоб ми нарешті могли докричатися до Нього.
Але що, якщо ви вже відвернулися від Бога раніше? Чи почує Він таку людину, яка у відчаї волає до Нього? Так, почує. Ми можемо уявити, як Бог скаже щось на кшталт: «Забудь! Ти заварив кашу, то ти й печися нею». Але Він не такий Бог.
У Псалмі 91:14-15 Господь говорить: «Я спасу тих, хто любить Мене. Я захищу тих, хто надіється, на Ім’я Моє. Коли вони покличуть Мене, Я відповім; Я буду з ними в біді. Я врятую їх і буду їх шанувати».
Можливо, ви зараз перебуваєте в штормі, і вам здається, що Бог спить і не чує ваших молитов. Немає простих відповідей на питання, чому Бог допускає це, але, як не дивно, Бог часто приносить несподівані блага в наше життя посеред наших труднощів. Саме у важких місцях життя, в темних долинах і на крутих стежках, ми відкриваємо істини, яких не могли дізнатися ніде більше.
Читайте також:
Секрет подолання життєвих злетів і падінь полягає в тому, щоб знати, що ви не самотні й що Бог дасть вам все, з чим ви зіткнетеся. Це обітниця і надія. Бог з вами у всьому, незважаючи ні на що. Ви не можете зупинити шторм. Але ви можете потянутися за Божою руою і знайти її. Кожного разу.
Автор: Грег Лорі
Щиро дякую, брате у Христі!
Дуже слушні й корисні та актуальні і вчасні ці Ваші духовні спостереження, зауваги й поради. А особливо зараз: під час цієї – нав’язаної нам страшної і жорстоко-кривавої війни.