Епізод навернення розбійника в Євангелії від Луки є, мабуть, одним з найважливіших місць Писання. Ви можете запитати: З чого раптом? Чому саме цей епізод так важливий? Адже ми часто не звертаємо на нього належної уваги. Для багатьох це – просто ще один невеликий епізод із загальної картини розп’яття Ісуса. А по факту це – документально підтверджене свідоцтво про людину, яка одержала спасіння! Як отримати спасіння?
Чи багато згадано людей в Новому Завіті, про яких гарантовано відомо, що вони спасенні? А ось про розсудливого розбійника це відомо точно, бо Сам Ісус засвідчив це! Тому варто уважніше придивитися до того, що сказано про це в Писанні:
Текст цей підіймає одне важливе питання: Що дійсно важливо для того, щоб отримати спасіння? Що необхідно робити? У що вірити? Що сповідувати? Зрештою, як отримати спасіння? Іншими словами: Де проходить межа спасаючої віри?
Питання це далеко не пусте. І відповідають на нього по-різному. Один з варіантів відповіді, наприклад, такий: Необхідно приймати ороси всіх семи вселенських соборів нерозділеної Церкви і бути членом помісної церкви з доведеною апостольською наступністю (через ланцюжок рукоположених єпископів). А якщо ваш пастор відмовляється виконувати рішення Сьомого Вселенського собору і чіпляти в церкві “ікони Господа і Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа, непорочної Владичиці нашої Святої Богородиці, також і чесних ангелів і всіх святих і преподобних мужів”, то і віра ваша, мабуть, марна?
Але ж розбійник не дотримувався Ороса Сьомого собору “вшановувати їх (ікони) цілуванням і шанувальним поклонінням”, але спасіння все-таки отримав? Але в чому ж полягала його спасаюча віра?
Перше, що звертає на себе увагу, це те, що лихослів’я другого, розбійника не виглядає, з нашої точки зору, таким вже жахливим лихослів’ям: “Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас”. Начебто, він звертається до Ісуса з проханням: “спаси нас”. Ось тільки він не вірить в те, що Ісус є Христос!
А тепер уважно подивимося, що сказав розсудливий розбійник:
1. Він визнає, що Ісус засуджений безвинно (“Він нічого поганого не зробив”)
Значить, важливо вірити, що в Ньому немає гріха.
⁵ І ви знаєте, що Він з’явився для того, щоб взяти гріхи наші, і що в Ньому немає гріха.
(1 Ін 3: 5)
2. Він визнає Ісуса Господом (“Пом’яни мене, Господи”)
При цьому вірить, що Ісус може його врятувати, не сумнівається в цьому, на відміну від цього розбійника.
Значить, для спасіння важливо сповідувати Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем.
¹⁸ Але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічний. Амінь.
(2 Петро 3:18)
3. Він вірить, що Ісус воскресне після смерті
Розбійник бачить, що Ісус вмирає на хресті, але звертається до Нього з проханням: “Пом’яни мене, коли прийдеш …” Значить, вірить в те, що фізична смерть Ісуса не буде для Нього кінцем, і за смертю обов’язково піде воскресіння.
Отже, ми повинні вірити в істинність воскресіння Ісуса з мертвих.
⁹ Бо коли ти устами своїми будеш сповідувати Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся.
(Рим 10: 9)
4. Він визнає Ісуса Царем (“… коли прийдеш у Царство Твоє!”)
Очевидно, що під Царством розбійник розумів Царство Небесне, а не просто якесь земне царство і якусь політичну владу земного царя. Адже і сам розбійник помирає. Що йому після смерті яка б не була земна політична влада?
І, звичайно, він вірить (на відміну від першого розбійника), що Ісус має владу врятувати його і ввести у Своє Царство:
¹⁸ Господь мене визволить від усякої злогї справи та збереже для Свого Небесного Царства, Йому слава на віки вічні. Амінь.
(2 Тим 4:18)
І тут хтось може запитати: Значить, зовсім не обов’язково для порятунку бути членом помісної церкви? Адже розбійник же не був прихожанином, не брав участі в таїнствах, не знав догматів?
Такий висновок буде абсолютно невірний. Адже Церква заснована Самим Христом і є Його Тілом. І поза Церквою, навіть прийнявши одного разу рятівну Добру Новину, але не зростаючи у вірі, з часом легко відпасти, не принести доброго плоду і загубити спасіння:
¹ Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.
(Євр 2: 1)
Автор: Олег Сафонов
Джерело: facebook.com
[sc name=”futerblock” ]
