Для життя

Три істини Євангелія для стривожених людей

Я за характером схильний до планування. Люблю чітко вибудовувати свої проекти на кілька місяців уперед, а потім систематично їх виконувати і викреслювати. Намагаюся працювати швидко і ефективно протягом дня і зробити як можна більше.

Але я не обирав такий характер. Бог запрограмував мене таким, і по Його милості можу використовувати ці дари, щоби бути продуктивним у служінні. У той же час, через свій гріх, я схильний дратуватися, хвилюватися і нервувати, коли справи йдуть не чітко за планом.

Тривожні християни

Зрозуміло, що я не єдиний схильний до тривоги християнин. Можливо, ви теж любите все планувати і боритеся за те, щоб інколи пом’якшити контроль. Можливо, у вас були великі труднощі в минулому і вас до сьогодні не відпускає біль минулих страждань. Можливо, ви саме зараз проходите через чорну смугу свого життя і не бачите світла в кінці тунелю.
Маючи великий досвід роботи з людьми, я не з чуток знаю, як багато християн змагаються з тривогою. Що важливіше: про це знає Ісус і, на відміну від мене, може від цього зцілити. В 6 розділі Євангелія Матвія Ісус каже: «Не журіться про життя своє…» (Мт. 6: 25), – і пропонує три істини, щоб допомогти нам боротися з нашими щоденними тривогами.

Євангеліє творіння

«Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!» (Мт. 6:26-30).

Коли вами оволодіває тривога, Ісус пропонує озирнутися на творіння. У фізичному світі закладені вічні нагадування про те, що Бог не залишає свого творіння. Птахи в небі, польові квіти і численна кількість інших істот вказують на любов і турботу Бога.

Якщо Господь так турбується про птахів і квітів, наскільки більше Він має турбуватися про тих, кого створив за Своїм образом? Якщо Господь годує, одягає тварини і рослини, у яких немає вічної душі, наскільки більше Він потурбується про тих, кого омив безцінною кров’ю Свого Сина? У вас є причини для спокою, адже творіння проповідує вам Євангеліє Божої вірності.

Євангеліє сім’ї

«Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно» (Мт. 31, 32).

На відміну від язичників, у християн є небесний Батько, який охоче, з вірністю і назавжди бере на себе турботу про нас. Язичники не дарма бояться, адже не мають впевненості в допомозі згори, а ось у християн немає причин для того, щоби хвилюватися. В нас є Отець, який точно знає, у чому ми маємо потребу, і завжди дає нам саме те, що нам потрібно, коли потрібно, і саме там, де потрібно.

Не вникаючи в подробиці вашої ситуації, можу з певністю сказати наступне: «Якщо у вас немає чогось, що ви вважаєте за потрібне вам прямо зараз, це лише тому, що воно вам зараз не потрібне».

Хвилювання і тривога – це для язичників. Дітям Всевишнього немає змісту хвилюватися про своє життя. Але ж ми з вами вважаємо, що знаємо краще за Нашого Небесного Тата. Звичайно, ми ніколи не заявили це публічно, але багато християн живуть у тривозі саме тому, що вважають себе розумнішими за Бога.

Євангеліє Царства

«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи» (Мт. 6:33-34).

Заклик шукати Божого царства вже сам по собі є благодаттю, адже лише тоді, коли ми шукаємо Божого царства, ми вільні від пошуку свого власного. Не знаю, чи ви помічали, але між царством себе, улюбленого і тривогою існує прямий зв’язок. Більшість, якщо не всі тривоги, в нашому житті виникають внаслідок намагання всістися на трон свого життя.

Найупевненішими людьми зі всіх, кого я зустрічав, були ті, хто довірились Богу. Найспокійнішими віруючими зі всіх, з ким я спілкувався, були ті, хто дійсно присвятили своє життя волі свого Отця. І навпаки, найтривожнішими зі всіх, з ким я спілкувався, були люди, які керувалися земними цінностями і забували про Євангеліє.

Але спробуймо глянути правді в очі: ми ж теж забуваємо. Ми, сліпі в Євангелію творіння, забуваємо Євангеліє сім’ї і часто відверто ігноруємо Євангеліє царства. Так що нічого дивуватися, що живемо в тривогах.

Але коли ми навіть погрузли в тривогах, Ісус не кричить на нас. Він не заломлює рук і не зітхає: «Та ну на вас усіх! Не можу повірити, що ви, ідіоти, женетеся за земними брязкальцями і проміняли їх на Мене!» Ні. Він з ніжністю і терпінням йде нас шукати, а коли віднайде, знову повертає до джерела вічної, нескінченної і славної благодаті.

Пол Тріпп

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button