Ми вже говорили про дивну здатність геконів переміщатися по гладких поверхнях, як скло, причому гекон вільно підіймається по вертикальній стіні й так само вільно по ній спускається. Ми особливо підкреслювали, що гекон примудряється утриматися навіть на склі через особливі волоски мікроскопічного розміру, якими вкриті його лапки. Насправді процес зчеплення щетинок на лапках гекона і поверхні відбувається на молекулярному рівні.
Дослідники звернули увагу, що гекони, начебто ніколи не були помічені за чищенням лапок, і задумалися – що буде, якщо мікроскопічні волоски забрудняться мікроскопічними частинками пилу. Вчені підрахували: для того, щоб ускладнити гекону пересування, частинки пилу повинні «нейтралізувати» від 26 до 59 волосинок на кожній лапці. Після чого взяли гекона, насипали на його лапки мікроскопічні кульки й пустили побігати на скляну поверхню.
Яке ж було їхнє здивування, коли гекон не просто утримався на ногах – з кожним кроком він все міцніше тримався за скло. Результат досвіду передбачає, що з кожним кроком деяка кількість кульок «видавлюється», скидається з-під лапки гекона. Щоб дізнатися, чи правильна ця теорія, взяли кілька щетинок з підошви лапи гекона і вивчили їх взаємодію з мікроскопічними кульками. В результаті вчені зробили висновок, що лапки гекона дійсно самоочищаються.
Структура будови лапки гекона дивовижна, але Бог очевидно знає, що Його творіння не зможе працювати без здатності самостійно очиститися і позбавитися від прилипаючого бруду. Ніякий сліпий випадок, ніяка еволюція не змогла б створити таку точну конструкцію.
Читайте також:
Псалом 148: 7, 10
«Хваліть Господа від землі: риби великі й безодні, … звірина й вся худоба, плазуни і птаство крилате».
Джерело: День з Творцем
