У своєму видатному творі «Майстер і Маргарита» Михайло Булгаков висуває абсолютно несподіване свідчення на користь Божого існування: якщо існує темрява, повинне бути й світло; якщо існує зло, має бути і добро; якщо є диявол – значить, повинен бути Бог.
Але темрява не подібна до світла. Світлу притаманні яскравість, колір, напрямок та інші конкретні, характеристики, які піддаються вимірюванню (спрямованість, інтенсивність, спектральний склад, поляризація). А чим характерна темрява? Нічим! У темряви немає властивостей. Це – абстрактне поняття, що означає відсутність або недостатність світла. Зрештою, ми й говоримо щось «вимкни світло», а не «включи темряву».
Аналогічним чином, сатана, як би він не прагнув бути схожим на Бога, не володіє ніякими з божественних атрибутів. На відміну від людини, він навіть не створений за образом Божим, і тому сам не є творцем. Він не вміє створювати, а тільки руйнувати, спотворювати, знищувати. Як темрява є нестача або відсутність світла, так і зло є відсутність або недолік добра, а брехня – відсутність або недостача істини.
Бог не потребує будь-чиєї допомоги. Але, ведений любов’ю, Він створює Собі партнера по управлінню творінням – людини, чоловіка і жінку: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: … наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте… » (Буття 1: 27,28).
Читайте також:
Сатана ж, будучи сам не в силах створити що-небудь, без помічника обійтися не може. Для здійснення своєї місії він вибирає людину – чоловіка і жінку, Майстра і Маргариту. Але не варто думати, що діють вони за власною ініціативою. У них є натхненник, про що свідчить буква «М», дбайливо вишита Маргаритою на шапочці Майстра – дзеркальне відображення літери «W» на візитці Воланда.
