Блог Андрія Мурзіна

Темпераменти – я чому такий злий був?

Викладаючи біблійну душеопіку, ми іноді вказуємо на помилковість психологічних теорій і ярликів. І часто чуємо таке, наприклад, питання: «А що поганого в теорії темпераментів? Хіба не правда, що люди відрізняються один від одного за характером?». Коротко поясню, в чому помилковість і навіть небезпека «темпераментів».

Необхідно зрозуміти різницю між довільними описовими ярликами і тим, що пропонується в якості причин поведінки. Чи існують різні характери? Звісно! Тільки їх не чотири, а безліч. І незалежно від психології люди завжди користувалися різноманітними ярликами для опису людських характерів: працьовитий як мураха, впертий як осел… Сороки – балакучі, заєць – боягузливий і т.д. Не було б ніяких проблем, якби темпераменти належали до цієї безлічі характеристик і порівнянь, просто описували поведінку людини.

Але темпераменти нав’язуються не просто як описові ярлики. Психологія вчить, ніби темперамент є якоюсь невід’ємною внутрішньою реальністю душі людини, і отже – причиною поведінки. Перефразовуючи Пєчкіна, «Я чому раніше такий дратівливий був? Тому що я холерик!» Або: «Я чому такий боягузливий? Тому що я – заєць», сприймаючи «зайця» не просто як опис своєї поведінки, а як непідвладну мені внутрішню причину мого боягузтва. Про причини своєї мурашиної, а тим більше – свинської поведінки ніхто серйозно так не думає. А ось грецькі назви темпераментів звучать по-науковому, і люди дійсно вірять, що «флегматичність» неминуче змушує лінуватися, а «меланхолійність» – відчувати смуток.

Тут криється одна з головних розбіжностей між людськими теоріями (Кол. 2: 8) і Божим словом, яке проникає в самі глибини людської душі й дає найточніші пояснення нашої мотивації (Євр. 4:12). Чому я поводжуся так, як це роблю? Що мною рухає? Моя поведінка завжди є проявом цінностей мого серця (Мт. 6:21 і Луки 6: 43-45). Чому я дратуюся і конфліктую? Не тому, що холерик, а тому що не проявляю такий плід Духа як самоконтроль (Гал. 5:23) і борюся за свої непомірні бажання, замість того, щоб шукати Божої волі (Яків 4: 1-8). Чому я лінивий? Чи не тому, що флегматик, а тому що комфорт і задоволення мені дорожче, ніж виконання Божого покликання і служіння ближнім.

В цьому і полягає головна помилка і шкода теорії темпераментів – вона веде людей від біблійного розуміння причин нашої поведінки, пропонуючи помилкові пояснення. В результаті, замість того щоб по-біблійному заглиблюватися у своє серце (Пс. 138: 23-24, 1 Тим. 4:16) і змінюватися в досконалий образ Христа, віруючі беруть свій «темперамент» як непідвладну їм незмінну даність і виправдовують цим гріховні почуття, слова і дії. Замість того, щоб християнському колективу зростати в любові, терпінні, поблажливості, одностайності і прощенні, нас вчать «підбирати команду» на підставі темпераментів.

Хіба Біблія замовчує про наші відмінності? Ні, Писання підтверджує різноманітність наших нахилів і, в якомусь сенсі, типів особистості, наприклад, говорячи про різні духовні дари. Але, по-перше, їх різноманітність не обмежена схемкою з чотирьох квадратиків. А головне – відмінність дарів не звільняє кожного від обов’язку виявляти всі якості любові й плоду Святого Духа: любов, довготерпіння, милосердя, самоконтроль, лагідність, доброту, служіння, самопожертву і т.д. Володіння різними дарами не скасовує головний закон біблійної психології: наша поведінка завжди визначається бажаннями нашого серця, і ми завжди відповідальні за нього (Пр. 4:23).

Читайте також:

Схожі статті

«Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, Бо в Ньому живе вся повнота Божества тілесно, і ви маєте в Нім повноту… (Кол. 2: 8-10)

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Андрій Мурзін

Викладач Київської богословської семінарії, директор магістратури «Біблійна душеопіка», координатор місії ОІС в Україні. За освітою педагог та магістр богослів’я (Th.M.). Автор книги «Диалог с православием: говорите истину с любовью, наблюдая за собою».

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Это не совсем так. Темперамент – это не характер. Это врожденные особенности человека, связанные, в частности со скоростью передачи импульсов по нервной системе, и не только.
    Эти особенности обусловливают скорость реагирования, степень эмоциональной возбудимости и уравновешенности и т.п.

    Например, академик Павлов, изучая физиологические особенности темперамента, обратил внимание на то, что он зависит от особенностей нервной системы.
    От рождения процессы возбуждения и торможения у всех людей протекают по-разному: по силе, по скорости и по подвижности (переключения от одного процесса к другому).

    Конечно, темперамент накладывает отпечаток на способы поведения, общения и т.д. То есть на характер человека.

    Но темперамент не является характером.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button