Українські підлітки масово недооцінюють ризики в інтернеті
Українські підлітки проводять більшу частину свого життя онлайн, відчуваючи себе там цілком безпечно. Однак нове дослідження показує: така впевненість часто є помилковою. Недостатнє розуміння кіберзагроз і надмірна довіра до оточення роблять молодь легкою мішенню для шахраїв і маніпуляторів, зокрема з боку російських спецслужб.
Джерело: 24 канал
Дослідження: самовпевненість без знань
Аналітики видання Texty спільно з агенцією Info Sapiens проаналізували поведінку підлітків віком від 14 до 18 років і виявили небезпечну тенденцію. Хоча 94% підлітків користуються смартфонами щодня, а 56% проводять у мережі більшість свого часу, лише 44% справді розуміють, що таке фішинг або шкідливе програмне забезпечення.
Більшість нехтує навіть базовими правилами цифрової гігієни:
- 17% користуються одним паролем для всіх акаунтів;
- 28% зізнаються, що діляться паролями з близькими;
- 44% не вважають за потрібне створювати різні паролі для різних сервісів.
Попри це, 80% підлітків вважають свою поведінку в інтернеті безпечною, а 59% переконані, що кіберзлочинці ними не зацікавляться. При цьому 37% готові підключити до свого пристрою чужу флешку, а лише чверть користується двофакторною автентифікацією.
Довіра — головна вразливість
Дослідження вказує на ключовий чинник ризику — надмірну довіру до знайомих у мережі. Половина опитаних (51%) готова встановити застосунок за посиланням, якщо його надішле родич або друг, навіть усвідомлюючи можливу небезпеку. Натомість повідомлення від незнайомців викликають настороженість лише у 1–3% підлітків.
Понад половина (53%) ніколи не перевіряє, хто стоїть за анонімними повідомленнями, що відкриває можливості для маніпуляцій і вербування.
Російський фактор і брак інструкцій
Попри те, що 85% молодих людей чули про спроби вербування з боку російських спецслужб, 37% не мають уявлення, як діяти у випадку загрози. У разі небезпеки більшість звернулися б до родини (78%), лише 47% — до поліції, а 26% узагалі б промовчали.
Згідно з даними урядової команди CERT-UA, лише у 2024 році кількість кібератак на Україну зросла майже на 70%, а фішинг і соціальна інженерія залишаються головними інструментами російських кібершпигунів.
Необхідність цифрової освіти
Автори дослідження наголошують: Україні потрібна системна освіта з цифрової безпеки — у школах, для батьків і педагогів. Вона має охоплювати теми фішингу, грумінгу (маніпуляції з метою встановлення довіри дитини), соціальної інженерії та алгоритмів дій у випадку підозрілих ситуацій.
“Покоління, яке виросло з телефоном у руці, не обов’язково вміє себе захищати. Без цифрової освіти ми ризикуємо втратити частину молоді у пастці довіри й необережності”, — підкреслюють автори звіту.
Читайте також:
