Сумніваюся? Так. Вірю? Так!

0
Поширень
Pinterest Google+

Герой віри – це не той, кого ніколи не відвідували і не відвідують сумніви. Але той, хто, долаючи сумніви, продовжував і продовжує обирати вірити і сподіватися, і любити Того, Хто очікував і очікує довіри в найбільш нелогічних, найнепроясненіших і найпохмуріших, з нашої точки зору, ситуаціях і обставинах…

Віра потрібна була Ною, щоб, долаючи сумніви, продовжувати будувати ковчег. Особливо в той час, коли провідній більшості творчих людей невідомі були такі явища як «проливний дощ» і «потоп». У той час, коли громадська думка майже всієї цивілізації завдавала удари в саме серце довіри Йому: «Чи справді сказав Бог?». Але Ной все ж прийняв рішення довіряти Богу, а не своїм страхам…

Віра потрібна була патріарху Аврааму, щоб, долаючи сумніви, продовжувати вірити в Його обіцянку народження довгоочікуваного рідного сина, спадкоємця. Особливо в той час, коли Він, підтверджуючи Свою обітницю, тут же малює картину непривабливого майбутнього онуків і правнуків Авраама – чотириста років рабства. Особливо в той час, коли довелося підніматися з сином на гору для жертвопринесення. «Господь нагледить жертву…» Але Авраам все ж довірився Йому, а не своїм страхам, які кричали: «Чи справді сказав Бог?».

Віра потрібна була вождю Мойсеєві, щоб, долаючи сумніви, продовжувати вірити в Його обіцянку, що Він може вивести з рабства єгипетського півтора мільйона людей. Вивести, годувати, поїти, вести і ввести в Ханаан, незважаючи на постійні нарікання і невіру народу. Ось загинули декілька сотень, а потім декілька тисяч, а потім – декілька десятків тисяч. «Чи справді сказав Бог?» Але Мойсей все ж довірився Йому, а не своїм страхам…

Віра потрібна була судді Гедеону, щоб, долаючи сумніви, все-таки вийти з трьомастами вояків з трубами, порожніми глечиками і світильниками проти добре озброєної армії агресорів, що складалася з кількох десятків тисяч воїнів. «Чи справді Бог наказав, що саме триста чоловік, а не триста тисяч?» Але Гедеон все ж довірився Йому, а не своїм страхам…

Віра потрібна була царю Давиду, щоб, долаючи сумніви, продовжувати вірити, що одного разу він стане царем Ізраїлю, як і було йому обіцяно Богом через пророка Самуїла під час помазання. «Чи справді сказав Бог? Адже я роками змушений ховатися, тікати, виживати в горах і прощати цього одержимого владою старого, свого тестя?» Але Давид все ж довірився Йому, а не своїм страхам…

Віра потрібна була пророку Іллі, щоб, долаючи сумніви, продовжувати вірити, що навіть після рясного поливання жертви і дров водою, вогонь з неба спаде, і Він прийме жертву, в той час, як слуги провідної ідеології шаленіли у нього на очах. «Чи справді сказав Бог?» Але Ілля все ж довірився Йому, а не своїм страхам…

Віра потрібна була Івану Хрестителю у в’язниці, щоб, долаючи сумніви й очікуючи страти, продовжувати вірити, що Він і є Месія. «Чи справді сказав Бог? Ти Той? Чи чекати нам Іншого? Випустити пригноблених на волю? Не мене? Не зараз?» Але Іван все ж обрав довіряти Богу, а не своїм страхам..

Віра потрібна мені, щоб, долаючи сумніви, продовжувати вірити, продовжувати сподіватися, продовжувати любити Того, Хто, як здається, вимагає і очікує неможливого від мене, слабкої, беззахисної людини, яка сумнівається. «Чи справді сказав Бог?» Це і є природа сумніву, природа спокуси. Але ми не одні. З нами Хмара Свідків, які, подолавши всі свої сумніви силою Того, Хто полюбив їх, обрали бути вірними Йому, а не своїм страхам…

Більше про те як довіряти Богу:

Чи сумніваюся? Так. Чи боюся? Так!.. Але все ж кожен день вчуся довіряти Богу знову і знову… кожен день,.. кожен новий день, долаючи свої сумніви і страхи,.. кожен день. Він сказав правду… Бо Він є Істина… «Не попустить випробовування більше сил моїх… Дасть полегшення так, щоби зміг, так, щоби зміг винести…»

Тарас Дятлик

 

Попередня стаття

Кому я потрібен?

Наступна стаття

Факти вирішують все

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *