Блог Ігоря Плохого

Стамбульська Конвенція – чи потрібен цей документ Україні?

Стамбульська Конвенція (ТЕКСТ): – чи не найскандальніша міжнародна угода, яка є зараз каменем спотикання для багатьох країн! В чому ж причина такого неоднозначного ставлення до цього документа? Відповідь на це питання ми знайдемо з’ясувавши наступне:

  1. Чи всі країни підписанти Конвенції ратифікували її?
  2. В чому причина відмови ратифікації цієї Конвенції низкою європейських країн?
  3. Що приховує цей документ з дуже благовидною назвою: «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»?
  4. Чи правда, що в тих країнах, в яких Стамбульська конвенція імплементованна в національне законодавство, найвищі показники насилля над жінками?
  5. Чому її положення погіршують стан жінок і містять ряд небезпек для них та суспільства в цілому?
  6. Чи потрібен цей документ Україні і чи вирішить його впровадження питання «домашнього насилля над жінками»?
  7. Яке ставлення українців до спроб ратифікувати СК в нашій державі?

Отже, давайте по порядку спробуємо розібратися:

  1. Чи всі країни підписанти Конвенції ратифікували її?

Конвенція була розроблена Радою Європи й відкрита для підписання в 2011 році; з 47 держав-членів, які підписали Конвенцію ратифікували її далеко не всі. Ось декілька прикладів лише за останні роки.

Лютий 2018 року, Словаччина:

Прем’єр-міністр та всі три партії правлячої коаліції заявили про неможливість ратифікації СК в їх країні. Причиною такої позиції є розбіжності Конвенції з словацькою Конституцією, зокрема, підривання конституційної норми про шлюб, як союз між чоловіком і жінкою.

Травень 2018 ріку, Литва:

Глава литовського парламенту та більшості депутатів вважають, що цей документ містить «суперечливі положення». Перш за все це поняття «ґендер», яке не визнає стать як людську природу. Таке тлумачення в правовій системі Литви поставить під загрозу сімейну політику, яка грунтується на шлюбі чоловіка та жінки, а також інститути батьківства та материнства.

Липень 2018 року, Болгарія:

Болгарський Конституційний суд назвав Стамбульску конвенцію невідповідною основному закону країни.

Травень 2020 року, Угорщина:

Угорський парламент не ратифікував Стамбульську Конвенцію.
Депутати це рішення аргументували тим, що угорське законодавство має достатньо ефективні механизми для захисту жінок від насильства. Також депутати угорського парламенту мають неоднозначне ставлення до терміну «ґендерно-обумовлене насильство», яке міститься у Конвенції.
Лише за останні 2 роки 4 країни-члени ЄС, відкинули Стамбульську Конвенцію, як не прийнятну для імплементації в національні законодавства!

Станом на травень 2020 року ряд європейських не ратифікували Стамбульську Конвенцію, серед них: Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Словаччина і Велика Британія).
Також, важливим моментом є те, що навіть деякі країни, які вже ратифікували Стамбульську Конвенцію, переглядають це питання й готуються до денонсації цього міжнародного договору!
Зокрема в травні 2020 року про це заявила Польща!
Слід зазначити, що така передова країна, як США не є підписантом, і тим більше не ратифіковувала цю Конвенцію!

  1. В чому причина відмови ратифікації СК низкою європейських країн?

Як правило це не відповідність національному законодавству, в першу чергу, Конституціям держав в розрізі розуміння сім’ї та шлюбу, а також материнства та захисту дитинства. А також закладені в Конвенції небезпечні антисімейні та антисуспільні концепти, які пов’язанні з новим тлумаченням слова «гендер» та похідних понять від цього терміну!
Слід зазначити, що кожна держава, яка підписала міжнародний договір, має суверенне право не надавати згоду на його ратифіковування! Таке право разом з іншими країнами Європи має й Україна!
Дивна річ, в той час, коли країни Європи починають відмовлятися від сумнівної Стамбульської конвенції, Україна чомусь вирішила включити турборежим у цьому питанні.

  1. Що приховує цей документ з дуже благовидною назвою?

«Гендер»!.. – ніби «невинне» слово, яке, як українці так і представники інших країн світу, на початку його введення в лексичний обіг та юридичний простір розуміли, як «стать», тепер маніпулятивно перетворюється в Стамбульській Конвенції на соціально закріплені ролі (в статті третій), а в (статті четвертій) від поняття «стать» відокремлюється поняття «гендер» та «гендерна ідентичність»!
Природних статей у людини дві, а ось цих «гендерних ідентичностей», як доводить сумна практика останніх днів: може бути безкінечна множиннА, і вона може обмежуватися лише фантазією та уявою людини з розладом статевої самоідентифікації.
(Стаття Чотирнадцята) цієї Конвенції передбачає включення в освітню програму для дітей вивчення “соціальних ролей” – “ґендерів” та руйнування “ґендерних стереотипів” (тобто переконань про те, що хлопець є хлопцем, дівчина — дівчиною, а сім’я — то союз чоловіка і жінки).
Це лише деякі положення Конвенції, які викликають неабияке занепокоєння!

  1. Чому ж положення Конвенції погіршують стан жінок і містять ряд небезпек для них та суспільства в цілому?

Агентство основних прав Європейського Союзу «FRA» зробило масштабне соціологічне дослідження на тему насилля над жінками та домашнього насилля. З цього дослідження випливає, що Конвенція і пропагована нею гендерна ідеологія не є ефективним інструментом в запобіганні вказаного насилля!
Рапорт зазначеної офіційної структури ЄС ясно показує, що найбільший показник насилля є в країнах, які ратифікували Конвенцію і які вже давно підтримують гендерну ідеологію на державному рівні. Лідерами впровадження такої ідеології в Європі є скандинавські країни!
Відповідно, найбільше жінки зазнають насильства у Данії (52%), Фінляндії (47%), Швеції (46%), Голландії (45%)!
І навпаки, найменший показник насильства зареєстровано у країнах з досить сильним консервативним та традиційним суспільством, зокрема: Португалії – 24%; Іспанія та Словенія – 22%; а найнижчій в Європі показник насилля над жінками у католицькій Польщі – 19%!!!
Результати вказаного дослідження свідчать про те, що ратифікація такого сумнівного документа не вирішує проблему насилля, але породжує купу нових небезпечних проблем, пов’язаних з деформаціями уявлень про стать та здорове суспільство.

  1. Чому положення СК погіршують стан жінок і містять ряд небезпек для них та суспільства в цілому?

В чому ж причини такого негідного відношення до жінок в країнах з прийнятою Стамбульською Конвенцією та впровадженою, відповідно до неї, ідеологією?
Гендерна ідеологія має викривлену антпропологію. Християнська антропологія трактує жінку як храм життя, матір, дружину, яку потрібно оберігати й захищати! Натомість «антропологія гендеру» трактує жінку як рівного суперника чоловіка, а зовсім не як “слабшу” стать. В Скандинавії приводом позову до суду може бути подання руки жінці, яка виходить з тролейбуса. Таке просування антижіночності стирає психологічні запобіжники, які допомагали раніше мати взаємоповагу в стосунках між чоловіками та жінками! З площини міжстатевих відносин традиційного суспільства: «дама – лицар», «дама – джентльмен» взаємовідносини перемістилися в площину міжгендерних відносин, які базуються на «стиранні гендерних стереотипів» та «рівному суперництві», спотворення чоловічності та жіночності призводить до таких наслідків, як насилля, що відображає приведена вище сумна статистика!

  1. Чи потрібен цей документ Україні?

В Україні законодавство щодо боротьби з домашнім насиллям є найкращим у Європі.
Стамбульська Конвенція, яка розроблялася в 2010 році є застарілою та недосконалою з огляду на виклики сьогодення. В Україні чинні два закони 4952 «Про криміналізацію домашнього насильства» та 5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в яких уже містяться всі вимоги щодо боротьби з насиллям над жінками та домашнім насиллям, які викладені в СК! Більше того наші закони є набагато прогресивнішим і сучаснішим в порівнянні з цим міжнародним договором!
Виникає питання: Тому навіщо імплементовувати в національне законодавство те, що не покращує, а, навпаки, погіршує ситуацію з вирішенням питань по протидії насиллю? Відповідь на це питання очевидна: впровадження СК потрібно для іншої мети, з якою дана Конвенція справляється значно краще ніж з боротьбою проти насилля, а саме: задля введення у вітчизняне законодавство нових дефініцій таких понять, як «гендер» та «гендерна ідентичність», а також суспільно небезпечних дискурсів щодо легалізації сексуальних збочень!
Варто зазначити, що ведення в дію деяких норм СК, не можливе без порушення окремих статей Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України “Про освіту”, Закону України “Про загальну середню освіту”, Закону України “Про охорону дитинства”!!!

  1. Яке ставлення українців до спроб ратифікувати СК в нашій державі?

В Україні станом на червень 2020 року понад 80 місцевих рад різних рівнів (в тому числі 12 обласних) прийняли звернення до Президента України, ВРУ, КМУ та РНБО з рядом вимог щодо захисту цінностей української сім’ї. Зокрема в переліку вимог зазначено: «Припинити спроби ратифікувати (Стамбульську Конвенцію)». Ці ради представляють інтереси понад 20 млн. українців.
Також, в грудні 2019 року необхідні 25 тис. голосів набрала електрона Петиція до Президента України під назвою «Петиція щодо захисту християнських цінностей  – основи стабільності, розвитку і процвітання України» , автор Довбиш Олег Валентинович, в якій (пункт 3) міститься вимога не ратифіковувати СК!
Слід нагадати, що в Україні Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних Організацій закликає Верховну Раду не ратифіковувати, а Президента не вносити до Парламенту цей сумнівний та небезпечний документ.

Післямова

У нас є час ще зупинити впровадження у вітчизняне законодавство цього небезпечного документу!.. Але цього часу скоро вже може не бути!
Що ти можеш зробити? Підпиши Петицію, яка вузько зосереджена на проблемі пов’язаній з ратифікацією СК в Україні (посилання тут), долучися до підписання міжнародної Петиції про скасування Стамбульської Конвенції, а також слідкуй за інформацією та подальшим розвитком подій, будь готовий до всього в  тому числі до активних протестних акцій!
Захистимо наших жінок та дітей, наші сім’ї, наше суспільство! Ні – Стамбульській конвенції!
Цей матеріал у відеоформаті:

Підписуйся на мій Ютуб канал
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Ігор Плохой

Вивчав філософію в Одеському Національному Університеті ім. І.І. Мечникова на філософському факультеті. Продовжив навчання в Інституті післядипломної освіти Одеського Національного Університету ім. І.І. Мечникова на факультеті “Міжнародні економічні відносини”.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button