Шість років з арешту в Донецьку пастора Олександра Хомченка

Історія протестантського священнослужителя з Донецька Олександра Хомченка, на жаль, сьогодні доволі типова – але від цього не менш страшна. Пастора, який молився в центрі міста за настання миру на рідній землі, заарештували й жорстоко катували так звані «органи безпеки ДНР». Сталося це ще в серпні 2014 року, незабаром після вторгнення в Донецьк Ігоря Гіркіна та його бойовиків, а минулого тижня пастор дав свідчення в Брюсселі про злочини російських загарбників в Україні.

• Терористи у Донецьку захопили християнський ребцентр
• Бойовики “ЛНР” взяли у полон пастора євангельської церкви

Окупантам не сподобалося, що пастор і парафіяни його церкви щовечора проводили на площі Конституції спільні з іншими конфесіями богослужіння, де молились за Україну. За словами Олександра, до відкритого вторгнення в місто росіян місцеві бандити, хоч і нападали часом на молитовний намет, все ж не вели з іновірцями «війну на знищення», та й основний актив «борців за незалежність», як виявилося, мав мало спільного з корінними донеччанами.

«Я особисто був свідком того, як на мітингу на вулиці Артема стояли нібито «шахтарі» – і при цьому вони прямо там запитували у мене, як пройти на вулицю Артема. Коли вони рвали українські прапори, то порвали заодно і прапор футбольного шахтарського клубу, навіть не знаючи, до чого він відноситься. Словом, усі ці «шахтарі» завозилися до нас в основному з Ростова й Бєлгорода. Наприклад, мітинги «за Росію» ніколи не проводились одночасно в Донецьку й Луганську. Провівши мітинг в одному місці, «активісти» організовано вивозилися в інше. Хоча, звісно, місцеві теж брали участь у цих заходах, особливо ті, кому участь у мітингах оплачували профспілки. Були, звісно, й ті, хто щиро вірив розповідям про «злих бандерівців» і обіцянкам про те, що всі взяті в банках кредити будуть їм прощені», – згадує пастор.

Хомченко був одним із організаторів «Молитовного Майдану» у Донецьку і, за його словами, вів богослужіння навіть тоді, коли «російські танки уже увійшли у Донецьк».

Після одного з богослужінь Хомченка арештували. Дев’ять днів його утримували у захопленому приміщенні обласного управління МВС Донецька, а пізніше – у бомбосховищі військового комісаріату Макіївки.

Після звільнення Олександр Хомченко розповів правозахисникам Центру Громадянських свобод, що його дуже били і піддавали тортурам, зокрема на дибі. За словами Хомченка, його катували представники російської розвідки.

«Коли мене підняли на дибу і одягли протигаз – в очах потемніло. Я відчув, що втрачаю свідомість та інстинктивно набрав повітря у легені, а вони підставили ватку з нашатирним спиртом. Потім перекривали кран, а потім відкривали і занурювали шланг у воду», – розповів пастор Хомченко.

14 лютого 2018 року Олександр Хомченко помер в Мар’їнці. Йому було 60 років.
Всі, хто знав чоловіка, згадують про нього, як про патріота з великої літери і просто добру людину, який, переживши всі муки, реалізовував в житті християнські цінності.
За життя пастор був нагороджений орденом «Народний герой України».

Підготовлено за матеріалами: Радіосвобода, Уніан, objectiv.tv

[sc name=”futerblock” ]