Блог Михайла Назаренка

Що означає вислів «тримати сторожу»?

В одному із перекладів Луки 2:8 ми читаємо: «А в тій стороні були в полі пастухи, які тримали вночі сторожу біля своєї отари». Чи є в українській мові вислів тримати сторожу?

Порівнюючи переклади Святого Письма на українську бачимо розмаїтість слів і висловів з мови оригіналу на нашу мову. Старі корифеї української біблійної перекладацької школи, такі як Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Іван Пулюй, Іван Огієнко, Іван Хоменко, добре знали українську мову. Тому в їхньому набутку ми спостерігаємо чималий шар автентичної, а подекуди й новотвірної лексики.

Сучасні переклади Біблії, починаючи з початку 90-х років ХХ століття й по сьогодні не виходять за рамки літературної норми, тобто, перекладачі користуються тим апаратом термінології, що зафіксовано в академічних словниках. І слід віддати їм належне, що вони взялися за цю копітку працю. Але не завжди фраза в тому чи іншому перекладі звучить згідно з тим лексичним змістом, що має нести. Особливо це стосується ідіоматики і сталих висловів.

В одному із перекладів Луки 2:8 ми читаємо: «А в тій стороні були в полі пастухи, які тримали вночі сторожу біля своєї отари». Чи є в українській мові вислів тримати сторожу?

Є. Але має він зовсім інший смисловий відтінок. Передусім розглянемо, що таке сторожа в нашій мові. Словник української мови в 11 томах подає це слово в основному першому його значенні:

«1. Загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь, варта.

  1. рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь.» В жодному випадку словник не наводить жодного прикладу в поєднанні іменника сторожа з дієсловом тримати на позначення процесу або дії. Проте, це не означає, що його не вживають в українській мові. Наприклад, у своїй багатотомній «Історії України-Руси», том VIII Михайло Грушевський пише: «На Запорожу тримати сторожу з реєстрових, по черзі…». Не байдужий до цього вислову й письменник Володимир Скляренко. У романі «Святослав» ми читаємо: «Князь Святослав велів – бо вже знав цього підступного й зрадливого ворога – стерегтись, тримати сторожу в полі, на стінах, біля лодій». Не обходить стороною цей вислів й інша історична література. У розвідці «Дмитро Байда-Вишневецький: біографія та діяльність», розділі «Боротьба з татарами і турками» ми знову натрапляємо на нього: «…Вишневецькому доручена ця справа – тримати сторожу на Дніпрі…» Отже, в усіх цих прикладах ми спостерігаємо, що автори ужили його в першому головному його значенні: «загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь, варта». В жодному випадку вони не вжили його в значенні пильнувати, стерегти, охороняти, як процес, дія, але тільки як суб’єкт, який покликаний здійснювати цей процес. Але як правильно українською мовою передати цей смисловий відтінок? Повернемось до Словника української мови. В цій же статі ми подибуємо сталий вислів: «На сторожі бути(стоятистатиі т. ін.): а) те саме, що На варті бути (стояти і т. ін.) (див. варта). — «Ти, правда, більше на сторожі стояв (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40); По всіх шляхах, в усіх кінцях стали на сторожі міста посилені козацькі роз’їзди (Яків Качура, Вибр., 1953, 112); б) здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять (Тарас Шевченко, II, 1963, 138); в) пильнувати, захищати, відстоювати що-небудь, боротися за щось. “Народний Рух на сторо́жі [“охороняє; на варті”] національних цінностей і національних інтересів!” / “Рятувальники на сторо́жі [“пильнують, захищають”]! Цьогорічне літо додало роботи рятувальникам”.

Читайте також:

Тож з цього ми висновуємо, що правильно було б перекласти: «пастухи, які стояли (були) вночі на сторожі біля своєї отари». А то виходить так, що пастухи, які покликані самі пильнувати (стерегти, охороняти, зберігати) отари, мали у своєму розпорядженні інших сторожів замість себе.

 

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Назаренко

Народився: Запоріжжя 1965; 1986-91 - Запорізький держуніверситет, спеціальність: викладач української мови та літератури. Працював учителем у школі 3 роки; 15 років - диктором і ведучим програм "Слово про слово", "Гранослів" на ОДТРК "Лтава".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button