Про Святе Письмо, марксизм та соціальну справедливість
Зайвим буде заперечувати той факт, що у світі існують особливо вразливі верстви, групи, класи та категорії населення. Наприклад, діти, сироти, жінки, вбогі, біженці, безпритульні тощо. Не всі люди мають однакову стартову ситуацію в житті, не у всіх були одні й ті ж умови, в яких вони виростали і далеко не в одних обставинах усі ми формувались. І все це має значення і повинно враховуватись, якщо ми говоримо про справедливість.
Біблія прямо говорить про особливий захист таких вразливих категорій. В Старому Завіті це була відома «трійця»: сироти, вдови, чужинці. «Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти. Бо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до Мене, то слухом почую зойк їх. І запалає гнів Мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами. Коли позичиш гроші комусь із Мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків» (Вих. 22:20-24).
Водночас Святе Письмо не навчає марксизму, себто зрівнялівки та класової боротьби. Мойсей пише: «Не чинитимете несправедливости на суді; не потуратимете вбогому, але й не зважатимете на багатого: по правді судитимеш твого ближнього» (Лев.19:15). Так, є вразливі групи, є убогі, слабкі, незахищені, але також залишається в силі базовий принцип особистої відповідальності. Ліві завжди наголошують на першому, праві на другому. Ліберальних християн турбує питання соціальної справедливості, консервативні ж наполягають на особистій відповідальності кожного. Іронія в тому, що Святе Письмо говорить і про одне й про друге.
Не всі убогі – ангели, не все маскулінне – токсичне, не всі чорні – невинні, не всі діти – пухнасті, не всі чоловіки – сволоти, не всі жінки – стерви, не всі багатії – злодії, не всі успішні досягли успіху нечесним способом, не всі чиновники – корумповані, не всі українці – хороші, не всі росіяни – покидьки, не всі білі – експлуататори, не всі представники слабкої статі є ягнятами, не всі батьки – тирани. Водночас зайвим буде заперечувати той факт, що у світі існують не просто скривджені люди, але також особливо вразливі верстви, групи, класи та категорії населення. Тож тут повинен бути баланс і діалог, адже як і соціальна справедливість, так і особиста відповідальність є частиною Божої волі, відкритої в Писанні.