Блог Ярослава Лукасика
Реформація та історія України, якби не було Реформації

1. Якби не було Реформації, тоді не було б ні Острозької, ні Києво-Могилянської Академій. Їх створення було реакцією українських православних еліт на успіхи як протестантів так і пізніше – єзуїтів (ці зі свого боку також реагували на виклик протестантської Реформації) в завоюванні молодого покоління української шляхти через освітні проекти.
2. Якби не було Реформації, скоріше за все, не появилось би в 1561 році Пересопницьке Євангеліє – перший твір сучасною українською мовою.
3. Якби не було Реформації, не було би Берестейської унії 1596 року, яка стала реакцією частини православної ієрархії і католиків на успіхи «лютерської єресі» серед українців та білорусів. Саме греко-католицизм став згодом найбільш проукраїнським віровизнанням, серцем української національної ідеї.
4. Якби не було Реформації, не було би козацького підйому часів Петра Сагайдачного і Богдана Хмельницького, адже це була (перед усім) реакція на Берестейську унію та окатоличення українських земель.
І взагалі, щоб зрозуміти сучасні події, необхідно використовувати причинно-наслідковий зв’язок, адже в історії (як і в нашому особистому житті) не буває випадковості, лише закономірності. Саме з Реформації, розпочатої Мартіном Лютером 31 жовтня 1517 року, бере свій початок новий час, в якому і зараз ми живемо. Німецький мислитель Гегель назвав Реформацію сенсом історії Нового часу.
Відомий український історик, громадський та політичний діяч Михайло Грушевський високо оцінив значення Європейської Реформації для України: «Український корабель плив повними вітрилами під вітром Реформації і спустив вітрила, коли цей вітер опав». На його думку, саме вона (а точніше – відносини наших предків до неї) визначили долю України, рівно як і кожного іншого народу Європи.
- Реформація – це...
- Координатор Всеукраїнського Собору Олександр Турчинов звернувся з нагоди річниці Реформації
Отже, Реформація вплинула на всі сфери суспільного життя, і наслідки Реформації ми можемо відчути сьогодні. Можна сміливо стверджувати, що цивілізації, в такому вигляді як зараз, могло б і не бути, якби реформаційний рух в Європі не розпочався або зазнав поразки. Сподіваємося, що історія успіху Реформації надихатиме молодих громадян України кинути виклик забобонам та несправедливості, привести свою країну до миру та процвітання.
Джерело: Християни для України
Дуже дивно, що шановний автор, як я зрозумів, трактує Хмельниччину, мовляв, як – суто й однозначно – “позитивне” явище в українській історії. Дозволю собі з ним – в цьому – не зовсім погодитися.
По-перше, вона, Хмельниччина, – як типова релігійна і соціально-станова війна – супроводжувалася запеклими і досить жорстокими й кривавими зіткненнями і погромницькими розправами: в т. ч. на міжконфесійному та міжетнічному, класово-майновому і суспільно-політичному ґрунті, – з великим числом невинних жертв. Передусім, якраз мирних мешканців.
А, по-друге і головне: одним з її головних і явно НЕГАТИВНИХ наслідків була сумнозвісна Переяславська (з)рада. Та подія, яка трапилася у січні 1654 р., тобто саме на 666-му (!) році по Володимировому хрещенні Київської Русі 988 р., і яка, по суті, “легітимізувала” експансійно-загарбницькі зазіхання і устремління Московського царства щодо оволодіння і анексії ним українських земель, а також “прихватизації” вітчизняного (києво-руського) християнства.
Іншими словами, саме Хмельниччина сприяла і (де-факто) розпочала той крутий, кардинальний розворот нашої вітчизняної історії, внаслідок якого український народ, зрештою, опинився в дуже довготривалій і тяжкій неволі імперсько-шовіністського “ІІІ Риму”. З усіма тими – добре відомими і жахливими вислідами, бідами і великомасштабними трагедіями, що за тим логічно послідували і настали…
Р. S. Разом з тим милостивий Господь, вочевидь, ніяк геть не залишив і не забув про Україну та її народ і (особливо) українське християнство.
І тією знаковою історичною – й, по суті, ПРОРОЧОЮ подією і великим знаменням, що об’явили суверенну волю і план-задум Божого Провидіння стосовно їхньої ПОДАЛЬШОЇ долі та ролі і місії в цьому світі стало з’явлення над українським Поліссям – в ніч на 26 квітня 1986 р. – апокаліптичної “великої зірки”, “що палала подібно до світильника”, а “ім’я цієї зірки – “полин”” (Одкр.8:10,11).
Причому, все це сталося (за старим календарним стилем) саме в ЛАЗАРЕВУ СУБОТУ – напередодні свята Входу Господнього в Єрусалим (що тогоріч збіглася з початком – ПЕРШИМ днем старозавітньої Пасхи) і якраз на 333-му році по тій горезвісній Переяславській (з)раді (1654 р.) та рівно через 300 років після початку московсько-імперської “прихватизації” (1686 р.) українського християнства.
А от детальніше з деякими актуальними роздумами і спостереженнями щодо цієї (і дотичної до неї) тематики, “прив’язаними” до опису (саме цього) свята Входу Господнього в Єрусалим (Вербної неділі), можна ознайомитися отут:
https://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/8603-28-kvitnja-vhid-gospodnij-v-erusalim-svjatih-apostoliv-aristarha-puda-i-trofima.html
Р. Р. S. Між іншим, і той факт, що в результаті цьогорічних президентських і парламентських виборів премудрий і всезнаючий Господь допустив до влади в нашій незалежній державі (саме цю) “зелену” – СЕКУЛЯРНО-ЛІВОЛІБЕРАЛЬНУ політкоманду “слуг народу” – в т. ч. з її суперечливо-контраверсійним світоглядом і, зокрема, в ЕТИЧНО-МЕНТАЛЬНІЙ царині, – це, як виглядає, (поміж різного іншого) також певний ЗНАК і НАГАДУВАННЯ Божого Промислу якраз нам, різноликим (різноконфесійним) українським християнам-патріотам.
Інакше кажучи, все це – Його гучний і ясний та чіткий ЗАКЛИК і ПОВЕЛІННЯ: вже досить вам, Мій любий народе в Україні, спати й спочивати! Давно вже наспіла пора ПРОКИДАТИСЯ й ПРОБУДЖУВАТИСЯ та ГУРТУВАТИСЯ, і в ЄДНОСТІ, всім РАЗОМ починати, нарешті, реально, конкретно і рішуче – практично ДІЯТИ!
Тобто – і саме з цього приводу – сьогодні і зараз Христос наказує і велить нам, зокрема, ось таке: “Ось даю вам [Свою могутню – ДУХОВНУ силу і] владу НАСТУПАТИ на змій і скорпіонів, і на всяку [ДУХОВНУ владу і] силу вражу; і ніщо не зашкодить вам” (Лк.10:19).
Так що маємо усвідомити і розгортати цей стратегічний ДУХОВНИЙ контрнаступ на всі ворожі укріплення, твердині і бастіони!!! :)