Варто замислитись

Путін — це новий Сталін

«Путін — це новий Сталін, і, так само, як президент Сі Цзіньпін повертає Китай за часів Мао, Путін повертає Росію за часів Сталіна», – Ті Джей Аддінгтон наводить факти та приклади схожості Сталіна та Путіна у своїй статті на leadingfromthesandbox.

Я дійшов висновку, на моє велике невдоволення, що Путін — це новий Сталін, і, так само як президент Сі Цзіньпін повертає Китай за часів Мао, Путін повертає Росію за часів Сталіна. В обох випадках це темні часи, коли багато хто постраждав несправедливо. Чому я так гадаю? Подумайте над наступними фактами з історії життя Сталіна.

Ті, хто були не згодні зі Сталіним, заплатили за цю незгоду життям, тюремним ув’язненням (у Сибіру) або тортурами. Те саме відбувається і за Путіна. Він знищив своїх ворогів у Росії та за її межами, посадив до в’язниць тисячі людей, і навіть за заяву проти нинішньої війни можна отримати 15 років у жахливих російських в’язницях. І, як і Сталіну, йому, схоже, однаково, що думає решта світу.

Путін, як і Сталін, прикриває свої дії нібито законною «справедливістю». Знову і знову звинувачення проти його політичних ворогів висувалися до суду, який є просто показухою.

Підлеглі не говорили Сталіну, що вони думали насправді, побоюючись за свою роботи чи життя. Також не схоже, що ті, хто поряд з Путіним, готові говорити йому правду, якщо це має на увазі незгоду з ним.

Сталін був готовий вбивати людей без розбору задля досягнення своїх цілей, без найменших докорів совісті. Він морив голодом населення України, вбиваючи мільйони, і розстрілював тих, хто заважав йому або, як він думав, міг завадити йому. Таку ж тактику Путін використав у Чечні, Сирії, а тепер і в Україні. Смерті людей його не турбують. Обстріл лікарень, шкіл та житлових районів — просто тактика ведення війни. Мільйони біженців його не турбують. Він зробить все, що йому потрібно, щоб досягти своєї мети. Без вибачень та без найменших натяків на совість. І у вчинках Сталіна, і у вчинках Путін панує безжалісність, яка кидає виклик логіці та людяності.

Путін, як і Сталін, − брехун до мозку кісток. Обидва вважають, що чим більше вони кажуть неправди, тим більше населення прийме цю брехню. І у багатьох випадках так і стається. Не можна вірити нічому з того, що говорить Путін, і так само не можна було вірити Сталіну.

Сталін жорстко контролював ЗМІ, щоби гарантувати, що його партійна лінія була єдиною лінією, яка доносила інформацію народу. Путін робить те саме — він, по суті, закрив усі незалежні ЗМІ в країні, ухваливши закони, які брешуть про війну, країну або її лідерів. Звичайно, визначення брехні – це те, що Путін не хоче чути.

Путін бачить себе царем − всемогутнім правителем, за яким завжди останнє слово і якому ніхто не сміє суперечити. Хоча Сталін царем себе не вважав, він досяг того ж результату, безжально усуваючи всіх суперників. Путін, як і Сталін, повністю поглинений своєю спадщиною та владою.

Обидва були й залишаються глибоко підозрілими стосовно людей віри. Сталін закривав церкви та ув’язнював чи вбивав пасторів. Путін залучив і задіяв Російську Православну Церкву у своїх політичних цілях та дуже ускладнив життя євангельським християнам. Православна церква уклала «диявольський договір» з Путіним і отримує від цієї угоди грошову вигоду (або отримувала її доти, доки рубль не знецінився). Євангельських християн, які не йдуть на таку угоду, переслідують, їм відмовляють у дозволах на будівництво молитовних будинків або у можливості служити так, як вони хочуть.

І Сталін, і Путін характеризуються повною відсутністю справедливості. Для них її не існує. Що має значення, то це груба чиста сила. І крапка. Усі, хто стоїть на шляху цієї сили або їхньої особистої волі, можуть бути принесені в жертву за їхнім бажанням.

Що характеризує обох чоловіків, то це повне ігнорування того, що про них думає світ. Крім того, що вони хочуть, щоб їх боялися, вони готові брати участь у військових злочинах, вбивствах, корумпованих судових розглядах і застосуванні грубої сили, щоб досягти свого, незалежно від громадської думки. Щоб дійти такого стану, потрібно дуже холодне і безжальне серце, але це саме те, з чим ми маємо справу.

Читайте також:

Лауреати Нобелівської премії з літератури та інші митці підписали заяву на підтримку України

Ті Джей Аддінгтон. Протягом останніх тридцяти п’яти років Ті Джей консультував церкви, некомерційні та комерційні організації з питань здорових лідерів, навмисного лідерства, систем управління, управління змінами, вирішення конфліктів та вирішення питань організаційного здоров’я, культури та стратегії. Консалтингова практика Ті Джея Addington Consulting працює з широким колом організацій. Він проживає у Рокфорді, штат Іллінойс.

Він є автором п’яти книг: High Impact Church Boards; Leading From The Sandbox; Live Like You Mean It; When Life Comes Undone, and Deep Influence.

Джерело: ieshua

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Стралківська

Журналістка стрічки новин. Студентка 4-го курсу журналістики в Українському гуманітарному інституті.

Схожі статті

Одне повідомлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button