Верх людини — це стосунки. Щось більше вам ніхто не скаже. Жодні речі, жодні цяцьки, жодні витребеньки не принесуть вам задоволення, не дадуть вам щастя. Тільки любов, тільки щирі стосунки з Богом та з ближніми. Ми створені не для речей і насолод, ми створені для спілкування й радості.
«Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як Ісус їм добре відповів, підійшов і спитав Його: «Яка перша з усіх заповідей?» Ісус відповів: «Перша – Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний, і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає». І сказав Йому книжник: «Добре, Учителю: Ти сказав по правді, що Він − Єдиний, і що нема іншого, крім Нього. А й що любити Його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви». Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: «Ти недалеко від Божого Царства». І ніхто не смів більше Його запитувати» (Мр. 12:28-34).
Одне слово, якщо хочемо бути щасливими, то маємо бути людьми не мертвих брязкалець, а живих стосунків, які люблять Бога та людей, а речі використовують. І в жодному разі не навпаки.
