Актуальне

Про есхатологію і апокаліпсис – виразно і чітко про тему «Останніх Днів»

У цей непростий час є сенс виразно і чітко говорити про тему «Останніх Днів», оскільки біблійні матеріали часто служать предметом серйозних зловживань і спекуляцій. Тема не проста, але вимагає ясності. Тому почну з лікнепу.

Що таке есхатологія?

Коротко, і, навіть, грубо кажучи, есхатологією є вчення про останні дні. Або в народі: вчення про «кінець світу». Однак в Новому Завіті ми бачимо зовсім іншу картину. У Біблії йде мова не про кінець, а скоріше про початок.

Або давайте я скажу так: Вчення Біблії – а вчення Біблії есхатологічне за своєю суттю – пов’язане з питанням (!): Як Бог збирається перемогти зло? І есхатологія в її апокаліптичній формі пов’язана саме з цим.

Цю ідею я хотів би повторити ще раз: в Біблії головним чином йде мова про питання: як Бог одного разу збирається перемогти сили хаосу, які були одного разу випущені з «безодні» прото-людиною Адамом і Євою. Як Бог збирається загнати ці сили хаосу назад під свій контроль? Як Бог збирається, іншими словами, покласти край усьому злому і самому злу? Це і є головне питання есхатології.

Тут же я хотів би вам нагадати коротку історію Біблії про те, як євреї й християни переживали й бачили Бога в історії. Бога, який бореться зі злом за допомогою свого народу. Отже, Адам і Єва вигнані з раю. Вони плодяться і розмножуються. З’являються сім’ї, коліна, племена і народи. Царі й вельможі. І з появою людей множиться зло. Бог намагався перемогти зло людей через води потопу. Потім через змішання мов. Потім через становлення свого народу. Через звільнення цього народу з Єгипту. Він намагався перемагати зло серед людей через суддів, про що ми знаємо з книги Суддів. Потім через царів. Він також стримував зло й ентропію в самому народі Божому через храм, суботу і закон.

Але чим більше Бог виступав на стороні ізраїльтян, надаючи їм захист і свій патронаж, тим більше ізраїльтяни потопали в беззаконнях своїх і творили те, що було абсолютно не до вподоби Богу. Після цього виявилося, що сам Ізраїль (!) – не його вороги – а саме сам Ізраїль став частиною великої проблеми. І Бог покарав спочатку Ізраїль, а потім Юдею вигнанням, переселенням і полоном.

І тут відбувається ЗМІНА наративу. Зміна розповіді. Історія вже не пишеться про те, як Ізраїль під верховенством Бога бореться з язичниками/злом. Адже Ізраїль в полоні. Він сам став частиною проблеми.

Уявіть, що ви – самотній правовірний юдей, що стоїть на березі річки в Вавилоні. Або під верховенством Ездри ви відновлюєте храм. Ви – залишок. Яка там боротьба зі злом проти язичників?

І саме в цей час, коли коліна Ізраїлю та Юди, тобто північного і південного царства були в розсіянні, пророки й письменники євреїв у вигнанні складають різні твори, тобто пророчі писання, в яких вони діляться з читачами баченнями. Ці бачення ми називаємо «апокаліптичними» баченнями. Від слова «апокаліпсис», що означає «одкровення».

У чому важливість і особливість апокаліпсисів?

Багато книг по апокаліпсису в Старому Завіті почнуть збивати вас з пантелику (і ця технічна інформація теж важлива) щодо того, що Апокаліпсису характерний двовимірний вимір реальності, тобто дуалізм, наявність медіума-пророка і супутника-ангела, період скорботи, ідея залишку, та інше. АЛЕ НЕ ЦЕ ВАЖЛИВО! Ця інформація не допоможе вам відповісти на питання: так навіщо взагалі мені це все потрібно? Чому з’явилися апокаліпсиси? І чому вони є в Новому Завіті?

У апокаліптичній літературі пророки «бачать»/«отримують» різні видіння, образи і картини (але насправді вони, тобто провидці, ці образи САМІ свідомо транслюють!). Найчастіше вони бачать різних тварин і звірів, які символізують собою царства і царів. Ці чудовиська виходять з морів – а море є символ хаосу.

Чому море і звірі?

Це важливе питання. Посудіть самі. Ви – єврей, який абсолютно впевнений у всемогутності Бога. Ви в це вірите від щирого серця. Але звідки тоді беруться ці царства? Всі ці звірі? Питання прямо-таки філософське. Але у євреїв було на це дано богословську або навіть міфологічну відповідь: з моря. Але не звідти де багато води й риб. Ні. Море – це символ безодні. Хаосу. Невідомого. Звідти й виповзають ці гади, тобто, вибачте, царства і тирани.

Опис звірів – це свого роду політологія або релігійна політична журналістика стародавніх юдеїв. Тому в апокаліптиці багато мови про звірів і море.

І як я зазвичай кажу, посилаючись на книгу Об’явлення Іоанна, одного разу Бог заборонить джерело хаосу, заллє його склом і вогнем і звідти більше не виходитимуть ці сили (Об. 15, 2).

І тут я хотів би попередити: це не якась містика, хоча я її повністю не заперечую. Це юдейська відповідь на питання походження політичної влади, яка тягне за собою втрати, рани й трагедію. Це діти головного ворога Бога. Смерті.

Ці звірі виходять з моря, і є образами політичних режимів, які змагаються з Богом і його народом. Бог вже не використовує Ізраїль як Гедеона або Ісуса Навина. Ізраїль і його герої померли або перебувають в полон. Я – правовірний юдей, який не може зрозуміти: чому з цим світом щось пішло не так? Де Бог? Чому Ізраїль під ярмом язичників. І Бог заспокоює мене через ці Апокаліпсиси. Він ніби говорить: так, язичницькі народи і їхні царі буквально з’їдають одне одного. Один звір з’їдає іншого. І одного разу з’явиться найбільший «відгодований» лютий і «жирний». І Бог знищить його за допомогою свого помазаника, скажімо, Сина Людського. Він-то і рознесе йому голову – мало не здасться.

Так, Ізраїль бачив в цьому «помазанику» самого себе. А церква, її євангелісти і пророки – Ісуса. Але і це тут не найголовніша думка, хоча вона і вірна.

Як я вже говорив, в Апокаліпсисі. вже не йдеться про війну Ізраїлю проти язичників. Ізраїль, тобто самі єврейські читачі, тепер лише пасивно спостерігають за тим, як політичні режими змінюють один одного. Як? Ну, як я сказав, звірі пожирають один одного. І на зміну цим звірам прийде найбільший.

Для деяких читачів це міг бути Рим. Римська імперія. Але не це важливо. Найголовніша ідея, яку я намагаюся донести до вас, полягає в тому, що звірі конкурують один з одним. В кінці залишається єдиний звір, який бажає накинутися на залишок Божого народу і який оголошує війну Богу. І зрештою Бог такого звіра перемагає. Через Месію, помазаника, Сина Людського, спадкоємця Давида. Тобто через істинний Ізраїль (так думали євреї), який залишився завдяки своїй вірності. Ну а ми, християни, вважаємо, що ця перемога була здобута Ісусом Христом. Але йдемо далі.

Запам’ятайте, що я вам тільки що сказав про апокаліптику. Це жанр. І цей жанр опису світових процесів – мертвий. Його більше не існує.

Якби ви постаралися пояснити єврею першого століття що таке фентезі або детектив, він би вас не зрозумів. Ось і ми, сучасні читачі, не розуміємо що таке апокаліптика.

Якби сучасний журналіст писав про політиків і політичні системи, він ніколи б не називав режим Хуссейна або Ердогана звірами. Тільки якби той чи інший диктатор в конкретних випадках насправді вчинив би по-звірячому зі своїм населенням. Але це не одне і те ж. Головна ідея старозавітної апокаліптики – ідея, яка перейшла в писання Нового Заповіту – це урочисте освячення сенсу існуючої історії, в якій Ізраїль опинився в ауті.

Всі політичні системи являють собою звірів. Вони ведуть війну проти Бога і проти його святого залишку. Тобто нині вже проти нас, християн. Немає ніяких суддів. Монархії немає. Всі поведені в полон. І апокаліпсис – це відповідь на це питання: Бог не заснув. Він дав своїм пророкам можливість «підглянути» за куліси й побачити приготоване військо ангелів, які чекають команди. Ну а на політичній сцені, так, знаходяться звірі. І вони жеруть один одного. Потім приходять нові звірі. У них виростають роги, гояться рани. Але ідея та ж. Прийде найнебезпечніший звір. І йому буде непереливки.

Тому не дивно, що в ДЕЯКИХ писаннях Нового Завіту ми іноді натрапляємо на юдейську апокаліптичну мову. І ця мова частково формує есхатологію в Новому Завіті. І вона, есхатологія, різна.

Якщо ви пам’ятаєте все те, що було сказано вище, ви зрозумієте, чому написана книга Об’явлення. Під час написання цієї книги не було ніяких особливих гонінь. Була зневіра. Апостоли (як свого часу судді і царі, вели війну проти язичників) померли. Віруючі розчарувалися (стали теплими, а не гарячими). Багато беруть участь в трапезах між поганами, і одночасно у братів в християнських громадах. Хтось навіть поклоняється генію імператора. Скрізь тріумфальні знаки й образи імперії. Імперія всюди. Цей звір всюди. І ось з’являється ПРОРОК, який пише послання до своєї церкви. Я вважаю, що мова про сім церков – це мова про одну церкву, в якій було сім проблем (на істинності цієї точки зору не наполягаю). А число сім – це число повноти. І він нагадує цій громаді те, про що нагадували пророки Ізраїлю. Бог не заснув. Ісус все ж гряде. І він покладе край звірині.

Тому праведний нехай і далі освячується. А злі нехай і далі стають нечистими.

Читайте також:

Тому: апокаліптика і есхатологія – це не про майбутній час. Це НЕ пророцтва в нашому безглуздому магічному сенсі. Це не про план і цифри приходу дракона. Мова в апокаліптиці насамперед присвячена пророчій уяві. Пророк урочисто описує і пояснює цю уявну тишу і перемир’я, яка виникла на війні. Хоча орки продовжують посилати на фронт нових орків, підтягуючи припаси й озброєння, здається затишшя насправді приготування для нової й остаточної битви. Бог переможе зло. Але як? Це питання поки залишається БЕЗ ЧІТКОЇ відповіді.

Чітка відповідь тільки одна: Ісус переміг зло, повставши з гробниці. Вона – порожня. І це найбільш чітка відповідь. І якщо Богу вистачило мудрості й сил воскресити з труни одного праведника, Він безсумнівно знайде спосіб і сили для того, щоб поставити в історії цього темного світу останню крапку.

Джерело: facebook.com/schloenkin

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Віктор Шльонкін

Пастор вільної євангельської церкви в Німеччині. Доктор богослов'я (Dr. theol.). Віктор з дружиною Юлією виховує трьох синів.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button