Якщо говорити дуже просто і прямо, то духовність з християнського погляду це присутність Святого Духа в житті людини. Тобто, це щось більше, ніж культура, мораль, етика, мистецтво, вища раціональна діяльність тощо. Духовність − це стосунки з Богом.
Ба більше, християнська духовність за своєю суттю є нисхідною та тринітарною. Що це означає? Нисхідна означає те, що не ми шляхом самовдосконалення стаємо духовними, себто сходимо вгору до Бога, а навпаки сам Бог сходить згори до нас. Це благодать, дар, ласка. Яку ми приймаємо вірою. Духовними врешті-решт ми стаємо через народження згори.
А тринітарна вказує на те, що Дух, якого ми приймаємо є Духом Отця і Сина. Духовність в такому разі означає не що інше, як стосунки з Отцем і Сином у Святому Дусі. Духовність, інакше кажучи, означає пізнання любові Отця і Сина. Це загалом не практики, не правила, не ритуали. Це насамперед стосунки з Богом, пізнання Бога, прийняття любові Бога. Духовне життя – це життя у Христі, життя у Святому Дусі, життя в любові Отця. Бути сином чи дочкою Бога, жити вірою і досвідчувати Божу присутність і Його батьківське ставлення – ось християнська духовність.
Можна бути успішним морально, психологічно, фінансово, фізично, але духовно мертвим. І навпаки, можна бути живим духовно і мати часткові провали в усіх вказаних сферах. Звісно, духовність буде відображатися в інших сферах, але не завжди у всіх них може бути блиск. Ми не ідеальні. Тут все як і в будь-яких стосунках. Ти можеш зазнавати фіаско в багатьох питаннях, але водночас у тебе може бути справжній друг, який є поряд з тобою і ти цінуєш його.
Читайте також:
Ось чому саме віра є такою важливою в християнстві, більше, ніж діла. Бо віра співвідноситься зі стосунками, діла вже випливають з них. Ось чому моралізм є ворогом благодаті. Він є підміною духовності. Коли Христос прийде вдруге, Він шукатиме саме віри. Ось чому християнська духовність − це все про Ісуса. Бо через Нього ми отримуємо Духа і приходимо до Отця.
