Притча про таланти відкриває ключ, який визначає цінність життя. Ось він: «Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має» (Матв. 25:29) Спочатку нам може здатися дивним, що людина, яка закопала золото в землю, врешті втратила все, що мала. Але повсякденне життя нас саме цьому вчить: як і природа, яка віддає свої плоди для людини, такі головна суть людського життя – віддавати Богові, «плодоносити».
Чого навчає нас притча про таланти?
1. Те, як ти розпоряджаєшся тим, що маєш, сьогодні, визначить я ти житимеш завтра. І навпаки: те, що наше буття є сірим і беззмістовним сьогодні, спричинили ми самі своїми діями в минулому що закопати скарб у землю.
2. Бог дає кожній Своїй дитині дар не для самолюбування та самокористування, а для служіння іншим.
Більше про служіння іншим:
3. Просто проживати дні, які Бог нам подарував, не пробуючи їх використати для блага інших – це теж саме, що закопати скарб в землю.
4. Якщо послухаємося того, чого навчає нас Ісус у цій притчі, то проживемо більш повне та щасливе життя.
5. Ми самі обираємо, як жити.
Joel A’Bell
