Приход чи громада
В Євангеліях Ісус найчастіше навчає за столом. Рання церква зазвичай збиралась за столом. Послання апостолів були написані громадам, які збиралися за столом. Ось чому в них домінує підхід «один одного», а не хтось один усіх. Тому що за столом всі були учасниками, а не просто слухачами.
Церква існує в громадах, а не в приходах. Новий Завіт писався для громад, а не для приходів; для живих общин, а не культових споруд; для членів громад, а не прихожан; для людей, які сидять за одним столом, а не в лавках перед кафедрою чи іконостасом.
Все це повинно змусити нас задуматись. Все це повинно вплинути на нашу герменевтику новозавітних текстів. Все це повинно спонукати нас більшу увагу звернути на суть, а не на форму. А суть у тому, щоб бути в спільноті, в братерській спільності, в духовному спілкуванні, у взаємодопомозі на дорозі віри, а не просто відвідувати храм чи ходити на зібрання. Суть у тому, щоб бути членом тіла, а не просто членом в одному мішку з іншими членами. Щоб бути живим членом живого тіла, а не мертвим членом розчленованого тіла.
Все врешті-решт зводить до стосунків. Щось більше вам ніхто не скаже. Тому вирішальну роль у виборі громади відіграє не форма богослужіння, чи ті чи інші традиції, або чи шанують там якось по-особливому Матір Божу чи ні, чи ще що-небудь таке. Все це немає абсолютно ніякого значення. Ані найменшого.
Читайте також:
Значення має тільки те, що призводить до мого духовного зростання, себто до зростання в любові до Бога та ближнього. Інакше кажучи, справжнє значення має саме якість духовного спілкування в громаді. А що на це впливає? Якщо дуже стисло підсумувати, то це два моменти: наука, яка там звучить і дух, який там панує! Все решта другорядне!