Блог Андрія Савича

Понеділок: Який Месія потрібен українцям?

Страсний тиждень: передпасхальні читання

Після славного в’їзду Ісуса в Єрусалим (що ми святкували вчора), багато людей було розчарованих, оскільки вони чекали, що Він зайде в царські палаци, «наведе там порядок», засяде на престолі, відновить царство Ізраїля і звільнить країну з під тиранії Риму. Однак замість цього Ісус пішов в храм, оглянув його (Марка 11:11) і повернувся у Віфанію. І це все? Мало б бути щось більше! Навіщо тоді весь цей пафос?

Єврейський народ можна зрозуміти (особливо нам, українцям, які живуть в схожих реаліях) – він втомився від панування Риму і несправедливості його намісників, від зажерливих та лукавих управителів, які наживалися на простих людях і здирали з них неймовірні податки. Ізраїль давно очікував політичного визволителя, Месію, і всім здавалося, що Чудотворець, який нещодавно воскресив Лазаря, нагодував 5 тисяч народу, зціляє недуги, вчить істині − цілком може бути саме тим земним вождем, який приведе свій народ до політичної незалежності, стабільності і земного процвітання.

Ну, можливо, сьогодні все буде по-іншому. Можливо сьогодні Ісус покаже Себе Риму і корумпованій єврейській владі? Ісус дійсно Себе показав, але знову не так, як очікували люди – Він розганяє торговців храму.

Чому Він це робить? Ісус хоче пояснити людям, що Він прийшов не як Цар земний, а як Цар, Царство Якого не від світу цього (Ів. 18:36). Перед тим як встановити фізичне царство (в майбутньому), Ісус хоче дарувати людям Своє духовне царство в їхніх серцях, а для цього треба ці серця очистити й звільнити з під влади гріха. Люди бачать політичну залежність і матеріальну нестабільність, а Господь бачить духовну залежність людей від гріха і розбитість їх сердець. Люди бачать тиранію Риму (в наш час – Росії, Америки, Китаю…), а Христос бачить тиранію гріха. Тому, очищаючи храм, Ісус дає зрозуміти, що саме відсутність істинного поклоніння Богу є головною проблемою Ізраїля (України), а не Рим (Росія).

Ми також чекаємо царя, який змінить наші зовнішні обставини (бо думаємо, що в цьому наша проблема) і тоді нам стане легко і добре. Ми кладемо надію на всякого, хто обіцяє зробити наше життя легшим, податки меншими, зарплати більшими, медицину та освіту кращими і т. д. Але Ісус – це Цар, Який хоче в першу чергу змінити зіпсуте серце людини, адже головна проблема саме там, а не в зовнішніх обставинах.

Чомусь люди думають, що по-справжньому будуть щасливі тоді, коли над ними буде панувати хороший цар, коли будуть справедливі закони, коли треба буде менше податків платити, коли будуть зроблені дороги, але Христос бачить щось більше – справжнє щастя приходить тоді, коли Христос починає панувати в серці людини. Така людина під дією Божої благодаті може бути щаслива навіть серед самих несприятливих обставин. Така людина розуміє, що ззовні все може бути ідеально (ти можеш мати достаток, здоров’я, гроші), але при цьому серце може бути порожнім і враженим гріхом, тоді все зовнішнє не тішить і не дарує справжньої радості та повноти.

Напевно всі переживали щось подібне: ось як тільки я куплю те і матиму те…, ось як тільки я видужаю…, коли матиму хорошу роботу…, коли вийду заміж…, народжу дітей…, коли зміниться влада…, …тоді я заживу, …тоді ми будемо щасливі. Але проходить небагато часу і те, що здавалося таким цінним, що давало надію на світле майбутнє і навіть зміст в житті вже більше не тішить серце, а навпаки – ти розчаровуєшся і знову біля розбитого корита. Влада, на яку всі покладали такі великі надії, виявляється мало чим краща за попередню. Робота, про яку ти так мріяв, стає звичною буденністю. Гроші, які заробив, якось швидко розійшлися чи з’їла інфляція. Видужавши з однієї хвороби, прийшла інша. Чоловік, дружина, діти, яких ми так хотіли мати, роблять нам боляче. Особиста гріховність також постійно дає про себе знати, що породжує почуття вини і важко з цим усім жити.

Ось для цього і приходив Христос, для цього Він їхав в Єрусалим на віслюку, для цього Він очищає храм, а згодом помре і воскресне, щоб дарувати нам Своє життя, щоб принести Своє царювання в наше зранене гріхом серце і дарувати нам свободу від влади диявола. Він прийшов, щоб спасти нас і взяти в Своє вічне царство, яке починається вже тут на землі в наших душах, якщо ми приймаємо Його владу. Він прийшов, щоб дарувати нам розуміння, що без Бога справжнього щастя не існує.

Читайте також:

На жаль, євреї, особливо релігійна еліта того часу, не розуміли цього – вони не прийняли Його владу, не прийняли Його як Царя, а продовжували грати в релігію, продовжували надіятися і чекати на іншого Месію-Визволителя.

В цьому контексті є дуже важливим історія про фігове дерево, яке Ісус прокляв по дорозі в храм. Навіщо? Чому? Про це ми дізнаємося завтра зранку, коли по дорозі в Єрусалим Ісус пояснить учням суть цієї наочності.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Андрій Савич

Пастор церкви «Голгофа» м. Луцьк. Одружений, батько трьох дітей Магістрант програми «Біблійна душеопіка» КБС.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button