Актуальне

Пісня Тиха ніч – історія написання

Усім нам доводилося чути пісню «Тиха ніч». Сьогодні жодне Різдво не обходиться без цієї тихої пасторальної оповіді про прихід Спасителя у світ. Її називають по-різному: колядка, псалом, гімн, різдвяна пісня. Та й виконують по-різному: патетично хором чи класично під фортепіано, у супроводі гучного органу чи камерно під гітару перед жарким каміном. Ця пісня настільки увійшла в наш побут, що ми навіть не можемо уявити, що колись не співали. Проте був такий час… І був час, коли вважали досить вульгарною, власне за ту простоту й невигадливу пасторальність.

Батьківщиною пісні є Австрія. У невеликому містечку Оберндорф під Зальцбургом молодий чоловік, який щойно розпочинав своє служіння вікарного священика Церкви святого Миколая, Йозеф Мор, перед різдвяними святами задумав написати твір, який би дуже просто, щоби зрозуміли навіть діти, розказував про причину приходу Ісуса Христа на землю. Задля цього він написав вірш, який став словами всесвітньо відомої пісні. Що стало поштовхом до написання цих слів, – невідомо. Можливо, прекрасна природа тієї місцевості чи велич зоряного неба, яке так вражає людину в горах… Проте, своє творіння він показав органісту Францу Груберу. Музиканта так захопили слова, що посеред ночі, в переддень Різдва написав музику. Деякі злі язики твердили, що причиною такого «простого» акомпанементу (під гітару) був прогризений мишами орган.

Але так чи інакше, 24 грудня 1818 року пісня прозвучала під час святкового богослужіння в Церкві св. Миколая. І саме звідтіля розпочалась хода цього шедевра по світу. Проте до завоювання всесвітньої слави було ще далеко. Спочатку цей твір представляли як «Тірольську народну пісню», зазначаючи, що автори слів та музики невідомі. Саме тоді мелодія гімну набула деяких змін і зазвучала так, як ми знаємо її сьогодні. Поступово пісня завойовувала серця людей. Уже до 1839 року цей твір став надзвичайно популярним у Німеччині. Його співали перед імператорськими особами і на могилах визначних людей, а у репертуарі Берлінського королівського кафедрального хору твір став обов’язковим на щорічному виступі перед Різдвом. Це була улюблена пісня короля Пруссії Фредеріка Вільяма IV. Її оголошували як твір Моцарта, Бетховена чи навіть Гайдна. І лише у 1854 році, уже після смерті Й. Мора, Ф. Грубер довів їхнє авторство. Деякі із авторських партитур (датовані близько 1820 року), зберігаються й до сьогодні у зальцбурзькому музеї «Кароліно-августеум».

Чи може одна пісня змінити світ? І так, і ні. Ні – адже світ і далі святкує Різдво, часто не замислюючись над величчю Божого чуда – приходу на цю грішну землю для спасіння Своїх людей від їхніх гріхів. Проте, можна сказати і так. Адже, якщо одне серце прийде до Господа через слова цієї простої пісні, то чийсь світ буде спасенний. Бо наше серце – це цілий світ, який потребує Божого викуплення. Світ, який був створений Богом і потребує Бога. Давня єврейська мудрість каже: «Хто спас одну людину – той спас цілий всесвіт».Тиха ніч, дивна ніч,
Голос з неба звістив:
Тіштеся: нині Христос народивсь,
Мир і спасіння для всіх Він приніс,
Світло святе нам явив!
Світло святе нам явив!

Слова цієї пісні нагадують кожному серцю – шлях до спасіння відкритий. І в ці дні ми святкуємо вияв Божої милості до кожної людини.

Чи може один твір вплинути на культуру цілого світу? Теж ні. Але твір, що відображає велич і любов Бога до людей, може стати мультикультурним надбанням для всього світу. Бо, відображаючи геніальність Творця і неземну Його любов, ця пісня в будь-якій культурі може достукуватись до сердець людей і відкривати їм простоту Євангелії. І, незалежно від того, скільки часу пройшло із моменту написання, на Святвечір ця проста і мелодійна пісня завжди буде актуально звучати в усіх куточках нашої планети…

Сьогодні ж на місці старої церкви в Оберндорфі стоїть невелика каплиця. Стара церква була зруйнована великою повінню на початку ХХ ст. А в сусідньому домі відкрито «Музей Тихої Ночі» – музей, присвячений пісні.

Олег Блощук

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button