Поезія

Новорічний етюд – Юрій Тітов

Ще день один прожито мною,
Ще рік один себе втрача.
Біля годинника постою,
Щоб ніч торкнулася плеча.
Я уявлю велику залу
З якихось давніх прачасів.
Ударять в тишу карнавали,
Де трунок спомини розлив.
І стане солодко та гірко
Під цим склепінням різних фраз.
Немеркнуча життєва зірка
Впаде й воскресне водночас.
І всі затихнуть заметілі,
Та щось під серцем запече.
І вкотре янгол білий-білий
Присяде на моє плече.

Більше поезії Юрія Тітова:

Юрій Тітов

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button