Здоров'я

Небезпечні хвороби, які загрожують українцям через війну

Через пошкоджену інфраструктуру та відсутність нормального доступу до медичної допомоги в багатьох регіонах українці можуть опинитися під загрозою нових захворювань, таких як дифтерія та правець, проти яких щеплений лише кожен п’ятий дорослий в Україні.

Джерело: bbc

Головний санітарний лікар Ігор Кузіна в інтерв’ю BBC детальніше розповів про загрозу нових захворювань для українців.

«Є шість інфекційних хвороб, які зараз є найбільшою загрозою − це холера, ковід, кір, поліо, дифтерія і гепатит A.

По кожній групі інфекцій ми працюємо по окремому сценарію, враховуючи особливості кожного збудника, розробили плани реагування, профілактичні заходи», – зазначив Кузіна.

За його словами, варто також пам’ятати, що через війну зменшується виявлення неінфекційних захворювань, адже люди менше звертаються до лікарів. І саме неінфекційні захворювання є основною причиною інвалідності та передчасної смертності.

«91 % смертей в Україні зараз пов’язані з неінфекційними захворюваннями − серцево-судинними захворюваннями, діабетом, онкологічними захворюваннями та захворюваннями легенів.

Ми дійдемо до цього трохи пізніше. У нас буде велике розповсюдження несвоєчасно діагностованих захворювань», – сказав лікар.

Холера та гепатит A

Щодо холери та гепатиту A Кузіна стверджує: «Це побоювання, що вони можуть з’явитися». Крім того, подібних спалахів цих захворювань в Україні ще не зареєстровано. Для протидії небезпечним захворюванням в Україні для захисту населення на деокупованих територіях знезаражують питну воду та роздають таблетки для знезараження води. Це зробили у Кривому Розі. Це тимчасове рішення, поки не буде налагоджено систему водопостачання.

Однак, як зазначає Кузіна, через руйнування інфраструктури та системи водопостачання, цілком ймовірне виникнення холери. З 1 червня по всій Україні запроваджено холерний моніторинг – перевірили близько 9 тисяч осіб, які мали симптоми гострої кишкової інфекції. Досліджено 8,5 тис. проб навколишнього середовища − це прісна і морська вода, а також стічні води.

«За цей час зареєстрували лише одну знахідку у Миколаївській області − це був штам холери Ель-Тор, але, на щастя, він виявився авірулентним і не токсигенним. Тобто не мав епідемічного поширення. Наші лабораторії перейшли на ПЛР-діагностику і вже через 3-4 години є результат проби, коли ми можемо сказати, це холера, чи ні.

Холера завжди виникає при високих температурах повітря. За це літо спалахів не було», – пояснив він.

Влітку мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомляв, що є всі підстави вважати, що в окупованому місті панує холера, але Ігор Кузін пояснив, що спалах холери в Маріуполі цілком ймовірний, але це можливо дізнатися лише після деокупації.

«Щодо загрози холери − ми сконтактували з ВООЗ і підготували запит на протихолерну вакцину. Ефективність цієї вакцини складає 80-85 %. Багато хто у світі її використовує. Маємо зарезервовану партію вакцини на рівні ВООЗ. Якщо в Україні зареєструють спалах холери, ВООЗ наддасть нам її. За тиждень її мають привезти до України», – додав він.

Covid-19 та щеплення

Однією з найбільш тривожних хвороб для України зараз є Covid-19. Він набирає швидких обертів. Єдиний штам, який наразі існує в Україні, – «Омікрон». Проте він має легкий перебіг, особливо у вакцинованих українців. Пацієнтам з Омікроном потрібно менше кисню, ніж минулого року зі штамом Дельта, пояснив Кузіна.

«За оцінками ВООЗ, пік захворюваності припаде на кінець вересня. ВООЗ оцінює, що ці показники будуть на рівні 27 тисяч нових випадків щоденно. Але ми очікуємо, що буде менше. При Омікроні більшість людей хворіють безсимптомно. Зараз бачимо 23 тисячі випадків на тиждень.

Ми очікуємо, що у нас буде вистачати й кисню, і ліжок для хворих, тобто цей епідеміологічний сезон маємо проходити нормально і спокійно», – сказав лікар.

Ігор Кузіна зазначив, що вони продовжують закликати всіх вакцинуватися, особливо у воєнний час, пояснюючи, що запобігти хворобі набагато легше, ніж потім звертатися до лікаря чи лягти в лікарню.

Він також повідомив, що зараз є 500 тисяч доз Pfizer. У жовтні сподіваються отримати ще 500 доз, а в листопаді – 1,8 млн доз. Крім того, до кінця цього року планують охопити обов’язковими щепленнями 75-80 % вакцинованих дітей.

Як захиститися від небезпечних хвороб

За словами Кузіна, під час війни підвищується ризик захворіти на дифтерію та правець, оскільки зростає ризик поранення. Тому переконливо рекомендується зробити щеплення від дифтерії та правця. Така ревакцинація проводиться кожні 10 років.

«У нас зараз вакциновано лише 20 % людей. Тобто лише кожна п’ята доросла людина має захист. З першого дня війни ми закликаємо всіх звернутися у кабінети щеплень і ревакцинуватися.

Вже під час війни ми реєстрували підозри на дифтерію, але, на щастя, вони не підтвердилися. Враховуючи низький рівень щеплення від дифтерії для нас це пріоритет номер один».

Чи є загроза сказу

Ігор Кузін розповів, що статистично вони цього не бачать і збільшення кількості укусів також немає. Оскільки в Україні відновили тимчасово припинену пероральну вакцинацію безпритульних і диких тварин. Представники Держспоживслужби розкидають ці ліки на деокупованих територіях. Наприклад, після звільнення Київської області оральна вакцина була розкидана в місцях скупчення бродячих тварин.

«На жаль, в Україні був один летальний випадок сказу − людина померла, вона не була вакцинована.

Тут найважливішим є те, щоб люди, які мали контакт з бродячою твариною, у якої є підозра на сказ, які мають укуси, максимально швидко зверталися до лікарів і отримували щеплення.

Вакцину від сказу профілактично використовують тоді, коли вже були укуси. Зараз вакцини є на рівні кожного травмпункту», – зазначив він.

Читайте також: 

ВООЗ готує вакцину проти холери, яка може виникнути у Маріуполі

Ризики виникнення інфекцій в містах, де є масові обстріли

«Безумовно, коли руйнується інфраструктура, ризики епідеміологічних інфекцій зростають, і чим довше вона зруйнована, тим більше цих ризиків. Коли йдеться про території, де є масовані обстріли, або деокуповані, ми запускаємо роботу медичних бригад центрів контролю і з профілактики хвороб», – сказав Кузіна.

Ці бригади вже працювали у Київській, Житомирській, Чернігівській області й це доволі ефективно. На Київщині епідеміологічна і бактеріологічна розвідка тривала близько двох місяців. Зараз бригади працюють на Харківщині, повідомив лікар.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Стралківська

Журналістка стрічки новин. Студентка 3-го курсу журналістики в Українському гуманітарному інституті.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button