Чотири речі, які християни повинні зробити, коли війна повертається до Європи
Отже, вперше в моєму житті Європа опинилася у стані війни. Це не місце для повного аналізу того, що відбувається, але можу я просто запропонувати чотири обов’язки для тих із нас, хто є християнами.
По-перше, ми повинні бути в курсі
Багато в чому це тривожний дзвінок для церкви. Ми надто уважно дотримуємося наївної філософії світу про те, що в людях немає нічого настільки серйозного, що наука і процвітання не вилікують.
Це жахливе вторгнення в Україну демонструє сумну біблійну істину про те, що люди схильні до зла і що тільки Божа благодать у Христі може справді принести мир.
Ми схильні вважати, що зло належить до фантастичних царств, таких як Нарнія та Середзем’я. Сумна реальність полягає в тому, що зло, чи то витончене, чи кричуще, присутнє в нашому світі.
По-друге, ми маємо обов’язок молитися
Ми ті, хто вірить у Бога, який відповідає на молитви та що панує над усім світом. Доведемо до нього ситуацію. Помолімося за тих, хто в цей момент наляканий. Помолімось проти тих сил, які бажають, щоб чинилося зло.
Моліться за мудрість і єдність серед тих лідерів, які мають протистояти російському вторгненню. Пам’ятаймо в молитві, що одна з сумних передбачуваностей війни полягає в тому, що непередбачуване неминуче. Це дуже небезпечні часи.
По-третє, ми зобов’язані піклуватися
Ми ніколи не повинні забувати, що головна християнська чеснота – це любов. Нам потрібно піднести до нашого Небесного Батька всіх тих, хто в Україні чи в Росії потрапив у цей конфлікт.
Але ми повинні бути готові робити більше, ніж просто молитися. Хоча багато страждань буде поза межами нашої негайної допомоги, найближчими днями з’являться можливості для практичних жертв і турботи.
У людей має бути спокуса ігнорувати новини і намагатися забути те, що відбувається. Ми, християни, не маємо такої можливості. Ми повинні бути залучені.
Читайте також:
Нарешті, ми зобов’язані поділитися
Однією з небагатьох позитивних речей у цьому конфлікті є те, що він нагадує про те, що цей світ не є майданчиком, а полем битви. Ми будемо говорити з тими, хто наляканий і стурбований станом світу. У цій темряві з’являється можливість поділитися світлом Христа і єдиною довготривалою надією миру в цьому світі.
