Більшість релігійної молоді вважає, що медіа неточно зображують віру — дослідження UCLA
Молоді люди активно використовують соцмережі та інший онлайн-контент для дослідження питань віри й духовності, однак найбільше в цих питаннях довіряють не блогерам чи цифровим платформам, а батькам і місцевим релігійним лідерам. Водночас лише близько 40% опитаних вважають, що медіа правдиво представляють їхню релігію або переконання. Про це свідчить нове дослідження Центру науковців і сторітелерів при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (UCLA).
Джерело: The Christian Post
Дослідження «The Future of Faith: Young People, Media, & Spirituality» («Майбутнє віри: молодь, медіа та духовність») очолила Ялда Т. Улс, викладачка кафедри психології UCLA. Проєкт профінансував Templeton World Charity Foundation.
Дослідники опитали понад 2000 молодих людей віком від 16 до 24 років, а також провели фокус-групи за участю майже 100 підлітків і молодих дорослих віком від 14 до 24 років.
Метою було з’ясувати, як представники покоління Z та покоління Альфа використовують медіа для пізнання і вираження своїх релігійних та духовних переконань, а також як це впливає на їхнє відчуття приналежності та ідентичності.
Молодь шукає відповіді онлайн, але більше довіряє людям поруч
Серед учасників дослідження були євангельські християни, католики, протестанти основних деномінацій, мусульмани, юдеї, члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, сикхи, індуїсти та буддисти. Також опитували агностиків, атеїстів і людей, які вважають себе духовними, але не релігійними.
Результати показали важливу особливість сучасної молоді: цифровий контент відіграє помітну роль у її духовних пошуках, але не витісняє особистих авторитетів.
Як релігійні, так і нерелігійні респонденти розповідали, що онлайн-контент допомагає їм досліджувати питання віри та духовності. Молоді люди зазначали, що побачене в інтернеті може духовно зворушувати, надихати або приносити розраду.
Серед релігійних учасників 68% повідомили, що взаємодіють із друзями та однолітками онлайн через духовний або релігійний контент.
Проте, коли йдеться про довіру в духовних питаннях, молодь передусім звертається до місцевих релігійних лідерів та своїх батьків.
Понад 60% зберігають зв’язок із традиційними релігійними спільнотами
Попри активне споживання цифрового контенту, понад 60% релігійної молоді заявили, що основна частина їхньої релігійної практики відбувається у традиційних релігійних просторах або поєднує особисту участь у релігійній спільноті з онлайн-форматами.
Таким чином, цифрові платформи для більшості опитаних не стали повною заміною церкви, релігійної громади чи інших традиційних форм практикування віри. Радше онлайн-середовище стало додатковим простором, де молодь ставить запитання, знайомиться з різними поглядами та взаємодіє з іншими.
Лише близько 40% вважають зображення своєї віри в медіа точним
Одним із найбільш показових результатів дослідження стало ставлення молоді до того, як релігію та духовність представляють у медіа.
Менше половини опитаних — близько 40% практично в усіх релігійних і нерелігійних групах — вважають медійне зображення їхньої віри або переконань точним.
Водночас 70% респондентів переконані, що те, як їхня релігія чи духовність представлені в медіа, впливає на ставлення до них інших людей.
Це означає, що молодь сприймає медійні образи релігії не просто як питання культури чи розваг. На її думку, вони можуть мати безпосередні наслідки для того, як віруючих сприймають у суспільстві.
Понад 60% бачили контент, через який боялися говорити про свої переконання
Ще один результат дослідження стосується відчуття безпеки.
Понад 60% опитаних повідомили, що зустрічали в медіа матеріали, після яких почувалися менш безпечно, відкрито висловлюючи свої релігійні переконання.
Крім того, у більшості досліджених релігійних груп понад половина молодих людей стикалася з релігійним контентом, який ставав причиною конфлікту або напруження у стосунках із членами родини, друзями чи однолітками.
Це демонструє подвійний вплив цифрового середовища. З одного боку, воно допомагає молоді досліджувати віру, знаходити однодумців і отримувати підтримку. З іншого — релігійний контент може ставати джерелом суперечок, стереотипів та відчуття небезпеки.
Соцмережі сприймають як більш автентичні, ніж кіно і телебачення
Учасники частіше називали соціальні мережі, а не телебачення чи кіно, джерелом позитивного та автентичного представлення релігії й духовності.
Водночас молоді люди закликали блогерів, авторів контенту, телевізійних і кінематографічних продюсерів відмовлятися від спрощених та стереотипних образів віруючих.
За словами Ялди Т. Улс, результати показують, що покоління Z та Альфа фактично формують нові способи взаємодії з релігією в цифрову епоху.
«Покоління Z та покоління Альфа переосмислюють те, як виглядають релігія і духовність у цифрову епоху, і вони прагнуть автентичного контенту, який відображає та посилює їхні переконання і практики», — зазначила дослідниця.
На її думку, це створює можливість для авторів медіаконтенту розробляти матеріали, які викликатимуть цікавість, сприятимуть взаємодії та створюватимуть безпечний простір для дослідження молодими людьми питань віри.
Результати дослідження також показують, що зростання ролі цифрових медіа не означає автоматичного зменшення значення особистих стосунків. Молодь може шукати духовний контент у соцмережах, однак у питаннях, які потребують довіри та особистої розмови, батьки й місцеві релігійні лідери залишаються для неї важливими авторитетами.
Читайте також:
