Варто замислитись

Щоб "служити Богові у владі" – треба повністю підкоритися владі Божій

Останнім часом багато християн заявили про участь в місцевих виборах і готовність служити Богу (!) в коридорах влади. Думаю ця історія зможе стати в пригоді…
Є в мене знайомий, Річард звати. Все життя прожив у Лестері. Довгий час був фанатом однойменного футбольного клубу. Його вболівання припало на ті роки, коли “Лестер” грав абияк, борсався в різних нижніх дивізіонах і раз за разом отримував нищівних поразок.
Одного разу він прийшов зі стадіону, де його улюблений клуб знову програв, і ридав кілька годин – через гіркоту поразки, власне безсилля і загальну несправедливість буття.
В той вечір він зміг наче зі сторони подивитися на себе, і це змусило його звернутися до Бога в молитві: “Господи, це ж ненормально, що я – Твоє дитя, пла́чу через поразку одинадцятьох хлопців у шортах і гетрах. Прошу, звільни мене від цієї залежності”.
Бог відповів на молитву. Річард отримав зцілення, його гарячковість і фанатичність стосовно “Лестера” пішла геть.
І знаєте, що було далі?
Через дуже короткий час Річард отримав повідомлення від капелана футбольного клубу “Лестер” приблизно такого змісту: “Мій час виходить, і я збираюся залишати капеланство в нашому клубі. Я молився, кому передати цю відповідальність, і Бог поклав на серце тебе”.
Річард прийняв пропозицію і отримав неймовірну можливість – бачити гравців “Лестера”, спілкуватися з ними, служити їм – але не в якості їхнього фаната, а в якості Божого амбасадора, представляючи інтереси Божого Царства. Він зміг дивитися на футболістів не знизу – як вболівальник, і не зверху – як церковник, а на рівних – як спортивний капелан, єдиною пристрастю якого є бажання ділитися Євангелією. Він спокійно сприймав як поразки, так і успіхи команди – для нього важливішим було інше.

До чого це я? Останнім часом багато християн заявили про участь в місцевих виборах і готовність служити Богу (!) в коридорах влади.
Час покаже, хто кому буде служити. Але застереження зайвим не буде: урок Річарда актуальний не тільки для футбольних фанатів, але й для людей, які можуть прикриватися високими цілями, гарними гаслами, прикладами Йосипа і Даниїла, а насправді – будувати своє царство.
Щоб бути капеланом у спортивному клубі – треба перестати бути його фанатом. Щоб “служити Богові фінансами” – треба бути вільним від грошолюбства. Щоб “служити Богові у владі” – треба повністю підкоритися владі Божій.
Або просто визнати, що це – приватна справа і власна ініціатива, і не втягувати в це все церкву, ділячи всіх на “наших” і “ворогів”.
Пост не стосується когось особисто. Я не заперечую тому, щоб християни брали участь в суспільному і політичному житті країни. Думаю, найкраще, що було написано на цю тему – коротке есе Клайва Льюїса “Размышления о третьей заповеди”. Рекомендую.
І я щиро вітаю “Лестер” з вчорашньою перемогою над “Манчестер Сіті”)))
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Олег Павліщук

41 рік. Народився і виріс в Рівному. Зараз є пастором в київській євангельській церкві "Народ Божий". Одружений, батько двох підлітків. Автор Телеграм-каналу "Про Біблію українською". Заступник директора програми "Пасторське керівництво" в Київській богословській семінарії.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button