Топ

Лише вірою

Шановний читачу, чи знаєте ви найкращу в світі звістку? Ця звістка полягає в тому, що є реальна можливість укласти мир із Всевишнім, Царем Всесвіту. Цей мир може настати вже зараз і він ніколи не закінчиться, а триватиме цілу вічність. Знайти мир із Всевишнім, отримавши від Нього спокуту, спасіння та прийняття, дуже просто – через віру. Будь-хто може стати на шлях віри. Тільки завдяки вірі людина може знайти мир із Богом. І шлях віри справді доведе нас до мети – здобуття справжнього, глибокого миру з Богом. Ми не зупинимося на півдорозі.
Невже це правда? Неймовірно! Якби ця звістка була вигадана людьми, то можна було б і справді засумніватися: надто вже вона прекрасна і проста, щоби бути правдою. Як добре, що звістка ця походить не від людей, а від Самого Всевишнього! Він чітко і ясно повідомив нам її у Своєму посланні до нас – у Священному Писанні.
Коли люди замислюються про свої стосунки з Богом, неважливо, яку релігію вони при цьому сповідують, то до такої звістки просто не доходять. На розум їм спадають зовсім інші ідеї. Наприклад, в ісламі, або в культі предків, людина відчуває себе зобов’язаною чинити добрі справи, віддаватися релігійним практикам або ритуалам, щоб догодити Аллаху або духам померлих предків, аби в такий спосіб якось залагодити або спокутувати свою провину та погані вчинки, якими вона викликала гнів на себе. Але навіть після всіх зусиль і старань у серці все одно залишаються велика невпевненість і страх: чи достатньо я зробив, чи задовольнив Аллаха або духів? До речі, багато людей, які вважають себе християнами, релігійними, думають точнісінько так само про свої взаємини з Богом. Ви з цим стикалися?

Божий дар

А живий, люблячий Бог має зовсім іншу звістку для нас: мир із Богом. Спасіння – це Божий дар. І дається воно нам «не від діл» (Еф. 2:8-9). Так, Бог Сам зробив уже все необхідне для того, щоб ми, люди, могли знайти з Ним мир: Він послав у цей світ Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа, Який узяв на Себе спокутування наших злих справ, покарання за наші гріхи, заплативши за них уповні Своєю дорогоцінною кров’ю (1 Петр. 1:19), пролитою на хресті. До цього не потрібно нічого додавати, не потрібно сплачувати якусь додаткову ціну, вказувати на будь-які додаткові досягнення. Тому Бог може просто подарувати нам спокутування, мир із Самим Собою, помилувати нас без будь-яких досягнень із нашого боку, як написано: «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий» (Еф. 2:8-9; Тит. 3:5-7).
Але як же цей дар потрапить до нас, яким чином ми можемо прийняти його і пережити його дію у нас? Як ми можемо відчути цей мир із Богом у нашому серці? Павло показує, як це можливо: «через віру» (Еф. 2:8). Віра – це рука, яка тягнеться до цього дару і приймає його. Зверніть, однак, увагу на те, що рука ця порожня. Вона нічого не додає до цього подарунка, а лише приймає готовий досконалий дар. Можна зробити інше порівняння: віра – порожня сумка, в яку укладають подарунок і несуть додому. Сумка нічого не додає до подарунка, вона всього лише контейнер, в якому транспортується готовий досконалий подарунок.

Реальність дії віри

Своєю смертю Ісус Христос створив чудовий готовий міст між Богом І ЛЮДИНОЮ. Віра нічого не добудовує до цього мосту. Нею ми лише йдемо по готовому мосту до Бога. Віра – не досягнення, яке треба додати до здійсненого Ісусом Христом спасіння з метою надання йому повноти і закінченості. Віра – це лише прийняття цього повністю закінченого, абсолютно довершеного подарунка. Це важливо зрозуміти, оскільки воно дає нам повний спокій і розраду: Ісус Христос здійснив акт спасіння у всій повноті. Ми можемо прийняти цей дар абсолютно незалежно від наших людських можливостей, а значить, і незалежно від наших людських вад і недоліків. Ми можемо бути впевнені: спасіння в Ісусі Христі та мир із Богом – це реальність, тому що Сам Бог, Син Божий, цілковито й повністю здійснив це спасіння. Віра, якою б вона не була – слабкою чи потужною, – нічого до нього не додає, а лише приймає цей сам собою бездоганний, досконалий дар. Отже, важливо мати не велику віру в Бога та Його дар, а віру у великого Бога та Його великий дар.

Віра – це довіра

Якщо віра – це рука, простягнута для того, щоби прийняти й використовувати дар Божий, то тут проявляється ще одна істотна ознака віри. Однак, мало визнати за правду цю звістку, адже це може залишитися суто теоретичним знанням, яке не матиме жодних наслідків для мого життя. Так, наприклад, твердження «я вірю в Бога» може означати суто теоретичне визнання Його існування. А віра, про яку говорить апостол Павло, означає не тільки віру в щось, але й віру комусь. Я вірю Самому Богу, покладаюся на Нього і вірю, що Він має для мене цей дар і він досконалий. Я можу покластися на Нього і Його дар у житті й у смерті. Тож віра є водночас і довірою. Вірити в Бога означає водночас довіряти Йому, мати засновані на довірі особисті стосунки.

Ознака живої віри

Якщо я вірою прийняв цей дорогоцінний дар спасіння, спокутування і мир із Богом, то моє життя вже не буде таким, яким було дотепер. Сам Бог радикально змінить його. А це позначиться на моїй поведінці та моїх учинках. Так, Павло, роз’яснивши, що дар спасіння ми отримали з благодаті через віру, а не завдяки власним ділам, робить висновок, що у Христі Ісусі ми стали тепер новим творінням. А будучи новим творінням, ми стаємо активними й робимо добрі вчинки.
Яків говорить: «Віра без діл мертва» (Як. 2:26). Віра без діл не є істинною, глибокою, рятівною вірою. Така віра надто поверхнева: вона ще не пізнала глибини чудесного дарунка, даного нам Богом в Ісусі Христі.
Віра в Євангеліє повинна бути живою, потрібно вірити розумом і серцем, сповідувати віру устами, висловлювати, доводити її життям.

Більше про віру:

Добрі справи на основі цього нового, живого зв’язку з Богом ми робимо не для того, щоб врятуватися, а тому, що ми врятовані. Ці добрі справи є ознакою справжньої, щирої, глибокої віри, що дійсно пізнала неймовірну цінність дару спасіння та миру з Богом. І таке пізнання не може залишатися бездіяльним. Якщо ви не відчули перетворюючого впливу на ваше життя і ваші справи, то ви ще не повірили щиро й глибоко, не прийняли цей, приготований вам Богом, дорогоцінний дар.
Прийдіть до Бога, сповідайтеся перед Ним у тому, що ви не в змозі власними силами стати таким, яким Він хоче вас бачити. І прийміть свідомо, з довірою, цей дар. Ісус Христос викупив усю вашу провину, всі ваші гріхи. І нехай цей чудовий дар перетворить ваше життя, ваше мислення, ваші слова і справи.
А якщо ви вже пережили таке перетворення життя через віру, тоді я дуже прошу вас не допускати, щоб ця найкраща в світі звістка стала для вас звичною. Захоплюйтеся знову й знову цим чудовим даром, який Бог зробив для вас у Сині Своєму Ісусі Христі. Нехай ця звістка знову й знову застерігає вас, спонукає і надихає служити нашому Господу всім вашим життям і передавати її іншим, «бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували».

Йоханес Ланге

 

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button