Не гроші, а «ігри в шпигунів»: чому молодь погоджується на співпрацю з ворогом задля адреналіну

Більшість української молоді демонструє стійкий імунітет до наративів російської пропаганди. Проте серед тих небагатьох юнаків та дівчат, які все ж таки пішли на співпрацю з ворогом, головним рушієм стає не фінансова вигода чи ідеологічна прихильність до «руского міра», а небезпечний «ігровий мотив» та жага до адреналіну. Такі приголомшливі висновки озвучили науковці під час презентації унікального дослідження «Кримінологічний портрет засудженого колаборанта».

У межах аналізу фахівці детально вивчили психологічні профілі людей, які свідомо чи несвідомо стали інструментами в руках російських спецслужб, та виявили небезпечну тенденцію серед вікової категорії від 18 до 28 років.

«Іноді молоді люди хочуть не так отримати якісь преференції чи кошти, як насамперед відчути певний адреналін та стати учасниками вигаданної ними “гри”. Але, звичайно, у реальному житті це призводить до катастрофічних наслідків та реальних тюремних термінів», — пояснив головний науковий співробітник Науково-дослідного центру прикладного аналізу Олександр Ткаченко.

Реальні кейси: шпигунство під маскою блогерства

Як приклад такої легкодумності та ігрової мотивації, науковець навів реальну кримінальну справу 19-річної дівчини із Запорізької області. Російські куратори залучили її до збору розвідувальних даних, використовуючи її прагнення до популярності.

Дівчина під вигаданою «легендою» успішної блогерки відвідувала передові позиції Збройних сил України, нібито створюючи патріотичний контент. Насправді ж усі відзняті фото, відеоматеріали та точні координати розташування української техніки та особового складу вона оперативно передавала своєму російському куратору.

Соціальний та гендерний зріз: хто найчастіше стає зрадником?

Дослідники оприлюднили чітку статистику щодо осіб, які вже відбувають покарання у місцях позбавлення волі за статтями, пов’язаними з колабораційною діяльністю (загалом на момент формування бази даних було зафіксовано 579 таких ув’язнених).

Аналіз виявив кілька сталих кримінологічних маркерів:

• Гендерний фактор: Чоловіки стають колаборантами та коригувальниками вогню значно частіше, ніж жінки.

• Рівень освіти: Абсолютна більшість засуджених мають низький освітній ценз. Понад 82% респондентів не мають вищої освіти, що свідчить про низький рівень медіаграмотності та нездатність прорахувати наслідки своїх дій.

На чому базується дослідження?

Щоб створити максимально точний кримінологічний портрет, автори дослідження провели комплексну аналітичну роботу, використавши офіційні дані Державної кримінально-виконавчої служби та Офісу Генерального прокурора.

Розробка методології включала:

1. Глибокі інтерв’ю та тестування: Фахівці провели детальне анкетування 100 засуджених за колабораціонізм, які вже перебувають у колоніях (вибірка склала рівно 50 чоловіків та 50 жінок).

2. Аналіз особових справ: Було детально вивчено 30 особових справ засуджених із матеріалами слідства.

3. Медіа-верифікація: Дослідники додатково проаналізували 20 розлогих відеоінтерв’ю журналіста Володимира Золкіна з полоненими та зрадниками, що дозволило звірити їхні реальні психологічні мотиви.

Читайте також:

• В Україні подвоїлася кількість людей з ігровою залежністю за останні пів року

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!