Для життя

Три поради для чоловіків, як любити своїх дружин в реальному житті

Ці три дієслова описують жертовну любов: вести, жертвувати, піклуватися. Дозвольте мені напряму звернутися до чоловіків щодо кожного з цих слів.

Вести

Чоловіки, ведіть своїх жінок. Пам‘ятаю, що Джон Пайпер завжди казав, що чоловіки повинні бути тими, хто найчастіше каже: «давай», «ну ж бо». Цю просту пораду я завжди тримав у голові. «Люба, підімо на прогулянку», «Помолімось разом», «Покладім дітей спати». Чоловіки, проявляйте ініціативу. Це не означає, що кожне зроблене рішення, яке запропонувала дружина, є ознакою вашої слабкості. Джон Візерспун висловлюється про це так: «Я беру на себе сміливість рятуватися від тих, хто просить пораду, але дотримуються вказівок своїх дружин, тому що ці поради насправді кращі».

Хороші лідери іноді слідують за своїми послідовниками, яким дана була можливість керувати. Суть самого «ну ж бо» − це положення чоловіка, бажання планувати, ризикувати, бути повністю залученим у подружнє життя.

Особливо це стосується духовного лідерства. Чоловіки-християни можуть бути наполегливими, коли справа доходить до заробітку грошей, розв’язання проблем на роботі або їхнього хобі, але коли справа доходить до люблячого лідерства у власному домі, вони приймають позицію килимка, яким можна витирати ноги. Вони відкидають усю відповідальність за духовний розвиток сім‘ї.

І все ж таки, Бог вважає чоловіків відповідальними за духовний добробут їхніх дружин. «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна» (Єф. 5:25-27). Мій шлюб з Трішею є інструментом збудування, очищення та освячення, тому на мені лежить відповідальність за святість моєї дружини.

Бути духовним лідером – означає брати ініціативу, щоб виправляти пошкоджене, коли відносини зіпсовані. Якщо Христос любить церкву, Свою норовливу наречену та продовжує захищати  її від духовної розпусти, то ви повинні повертати свою дружину до себе після суперечки. Чоловіки повинні робити перший крок до примирення, коли ваш шлюб охолов через біль та розчарування.

Жертвувати

Чоловіки, піклуйтесь про своїх дружин. Можливо, найважливіша річ при одруженні – розуміння доктрини спокути. Ісус помер за Церкву. Ваше лідерство як чоловіка повинно бути самовідданим.

Це можуть бути дрібниці: прийти додому раніше, піклуватися про дітей, радісно брати участь у тому, що полюбляє дружина, не помічати образ, виконувати її прохання, ремонтувати щось у будинку, прибирати. Любов до дружини також може супроводжуватися ще більшими жертвами, можливо, щоб бути достойним чоловіком, вам доведеться відмовитись від кар’єрного росту. Можливо, вам доведеться відмовитися від своїх мрій, сподівань, щоб потурбуватися про свою дружину, якщо вона захворіла. Ви можете пожертвувати великим будинком або найкращими сусідами в хорошому районі, при цьому жити не так добре фінансово, щоб дружина могла залишатися вдома з дітьми. Златоуст мав рацію, закликаючи чоловіків покласти своє життя за дружину: «Навіть якщо буде потрібно віддати за неї життя, бути розірваним на тисячі маленьких шматочків, терпіти страждання, не відмовляйтесь від цього. Хоча ви маєте все пережити, але ви не зробите те, що зробив Христос».

Піклуватися

Нарешті, чоловіки, турбуйтесь про своїх дружин. Любіть своїх дружин, як власні тіла (Єф. 5:28). Вона не просто ваша партнерка. Вона ваша половина, ваша плоть. Ви не шкодите тілу, а навпаки захищаєте його та плекаєте. Так само любіть та піклуйтесь про свою дружину. «Чоловіки, любіть дружин і не будьте суворі до них» (Кол.3:19). Просто вам потрібно відноситися до дружини, як би ви хотіли, щоб відносились до вас. «Чоловік, який не любить свою дружину, − каже Кальвін, − це чудовисько». Подбайте про її потреби в їжі, одязі та безпеці. Немає закону, який би заборонив дружині заробляти більше, ніж чоловік, але є веління, щоб чоловік годував та піклувався про дружину.

Ваша дружина повинна відчувати себе у безпеці. Як написав Едгар Райс Берроуз у книзі «Тарзан», де головний герой вперше побачив Джейн Портер: «Він знав, що вона була створена, щоб бути захищеною, а він був створений, щоб захищати її». Такі почуття для багатьох здаються химерними, якщо не відверто сексистськими. Є чоловіки, які відчувають, що жінок потрібно захищати, а не експлуатувати, не принижувати та ставитись до них з повагою.

«Розлючена, чванлива, нецензурна риторика фемінізму обіцяє жінкам те, чого вони не можуть знайти − захист». Жінки як ніколи потребують знати, що чоловіки будуть ставитись до них по-іншому та будуть прагнути добробуту жінки більше, ніж свого.

Можливо є щось правильне в цих лицарських історіях про чоловіка, який бореться за честь жінки, до останнього її захищає, ставиться до неї, як до королеви. У книзі «Повернення до скромності» єврейська авторка Венді Шаліт коментує химерні правила етикету з минулого, наприклад: «чоловік завжди відкриває жінці двері» чи «чоловік несе валізу жінки» або «чоловік встає, коли жінка заходить до кімнати», «якщо жінка на вулиці впустила рукавичку, чоловік повинен підняти її». Шаліт визнає, що «хтось може критикувати ці всі правила як сексистські», але вона продовжує: «Простий факт, що чоловік, який дотримується усіх вищеперерахованих правил − це чоловік, який відноситься до жінки з повагою, він просто не може бути хамом». До жінок слід ставитись як до жінок, а не як до чоловіків. Таким чином, у минулому, якби ви не були уважним до жінок, вас би не вважали справжнім чоловіком.

Якщо чоловіки повинні ставитися до жінок з особливою турботою та добротою, наскільки особливо вони повинні ставитись до своїх дружин. Д. Л. Муді якось сказав: «Якби я хотів дізнатися, чи є чоловік християнином, я б не питав про його служіння, я б пішов і запитав його дружину… якщо чоловік неправильно відноситься до своєї дружини, я б не хотів чути від нього про християнство». Ви б почувались комфортно, якби вас попросили вказати свою дружину як посилання на християнське резюме? Викиньте усі думки, через які наш народ плутає любов з почуттями та ейфорією; чи змогла б ваша дружина подивитися вам в очі та з усією щирістю та ніжністю сказати: «Любий, чи любиш ти мене, як Христос церкву»?

Джерело: kevindeyoung.org

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button