Мультимедія

Друга заповідь: Не роби собі кумира – PragerU

Дехто думає, що в другій заповіді йдеться про богів язичників або про наслідування відомим людям. Однак Денніс Праґер стверджує, що ця заповідь має глибший сенс.

Обговоримо Другу Заповідь згідно з найдавнішим, тобто єврейським, переліком Десяти Заповідей. У християнській традиції це перша заповідь. Найпоширеніший переклад починається так: «Нехай у тебе не буде інших богів переді мною». Далі заповідь забороняє робити ідолів і поклонятися їм.

Більшість людей, думаючи про цю заповідь, вважають, що вона забороняє лише поклоніння ідолам та поклоніння таким богам, як давні язичницькі боги дощу, родючості, всім іншим богам природи та верховним божествам, таким як римський Юпітер, і грецький Зевс. Однак існує велика проблема з цим розумінням заповіді. Оскільки сьогодні ніхто не поклоняється цим богам, не кажучи вже про поклоніння ідолам з каменю, більшість людей вважають, що ця заповідь не має значення для сучасного життя. Іронія, проте, полягає в тому, що ця заповідь стосується не лише сучасного життя, вона багато в чому є матір’ю всіх інших заповідей.

Чому це так актуально сьогодні? Тому що сьогодні ми маємо стільки ж фальшивих богів, як і стародавні. І чому це мати всіх інших заповідей? Тому що, якщо ми визначимо фальшивих богів і уникатимемо їх поклоніння, ми усунемо один з найбільших бар’єрів на шляху до доброго світу − фальшивих богів. Отже, почнемо з визначення фальшивого бога. Суть біблійного монотеїзму полягає в тому, що є тільки один Бог і що тільки цьому Богу, Творцеві всесвіту, який вимагає, щоб ми дотримувалися цих десяти заповідей, слід поклонятися. Чому?

  • По-перше, тому що один Бог означає одну людську расу. Тільки якщо всі ми маємо одного Творця або Батька, ми всі є братами і сестрами.
  • По-друге, мати одного батька також означає, що жодна особа чи група не є цінніше за будь-яку іншу.
  • І по-третє, один Бог означає один моральний стандарт для всіх людей. Якщо Бог оголошує вбивство помилковим, це неправильно для всіх, і ви не можете піти до іншого бога за іншим моральним стандартом.

Коли поклоняються чомусь іншому, виходять погані речі. Не тільки речі, які очевидно можуть призвести до зла, такі як поклоніння владі, расі, грошам чи прапору. Але також речі, які майже завжди вважаються досить красивими − наприклад, мистецтво, освіта чи навіть кохання. Так, будь-яка з цих часто чудових речей, коли її поклоняються, може призвести до жахливих результатів.

Дивіться також:

Візьміть мистецтво. Багато з найжорстокіших людей в історії любили прекрасну музику та мистецтво. Але як любитель музики, я рано дізнався сумний факт, що чудову музику можна використовувати, щоб надихнути людей слідувати за злом так само як її можна використати, щоб надихнути людей творити добро. Великий голлівудський режисер Стенлі Кубрік яскраво підкреслив це у своєму класичному фільмі 1971 року «Механічний апельсин». У ньому чоловіки ґвалтують і вбивають, а класична музика грає на задньому плані.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. “Великий голлівудський режисер Стенлі Кубрік яскраво підкреслив це у своєму класичному фільмі 1971 року «Механічний апельсин». У ньому чоловіки ґвалтують і вбивають, а класична музика грає на задньому плані.”
    Приблизно так було, зокрема, і в деяких нацистських концтаборах. Над в’язнями неймовірно знущалися, їх жорстоко катували і по-звірячому вбивали, а в цей час із гучномовців лунала музика Ваґнера – улюбленого композитора Гітлера…
    І саме через це, скажімо, в Ізраїлі з публічним виконанням творів цього (по-своєму) дуже визначного й талановитого композитора – і, до речі, за своїми поглядами, переконаного пангерманського шовініста, в т. ч. запеклого антисеміта, – довгий час, м’яко кажучи, існували чималі проблеми. Та й, власне, і донині – з цим – там не все так легко й однозначно…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button