Полеміка щодо абортів є, мабуть, однією із найгарячіших тем світових ЗМІ. Не поступаються їй за популярністю і дискусії про евтаназію, використання ембріонів людини в наукових дослідженнях, вирощування стовбурових клітин та інші схожі проблеми.
Одним з основних питань, навколо яких точаться подібні дискусії, є ґрунтовне питання буття: «Хто або що є людина?»
Теорія еволюції передбачає, що людина є результатом сліпого процесу. Інакше кажучи, людина і тварини мають спільного тваринного предка. На основі цієї ідеї був виведений і сформульований у другій половині ХІХ століття так званий біогенетичний закон Геккеля-Мюллера. В загальних рисах цей закон стверджує, що індивідуальний розвиток організму є відображенням розвитку його предків.
Ще за життя Геккеля це поняття було розкритиковане як таке, що суперечить фактам ембріології, а також за цілу низку спеціально підроблених Геккелем «наукових фактів». Пройшло вже майже 150 років з моменту спростування цього «закону», проте, на превеликий жаль, він до сих пір перекочовує з одного підручника в інший як «доказ поступового розвитку живих істот від найпростіших до найскладніших».
Апологети аборту як вибору жінки народжувати чи ні посилаються на «науку, яка довела, що зародок в утробі матері не є людиною до певного етапу розвитку». Тому аборт не може прирівнюватися до вбивства. Лікар лишень викидає грудочку клітин, які діляться.
Але що ж насправді говорить наука про внутрішньоутробний розвиток людського ембріону?
Щоб зрозуміти це, ми звернемося до праці відомого німецького ембріолога Еріха Блехшмідта «Збереження індивідуальності» (Die Erhaltung der Individualität. Der Mensch – Person von Anfang an. Humanembryologische Befunde), яка вийшла друком в 1996 році. Книга стала своєрідним філософським підсумком багаторічної діяльності професора, його досліджень і написаних книг.
Професор Блехшмідт протягом 32 років очолював Анатомічний інститут Університету Ґеттінґена. Основною галуззю його досліджень був ембріогенез, особливо морфологія ранніх етапів розвитку людини.
За час своєї наукової діяльності вчений на основі близько 200 тисяч препаратів виготовив 64 пластикові моделі анатомічних реконструкцій пренатального розвитку людини, які тепер складають «Блехшмідтову колекцію документів про ембріон людини». Ця унікальна і єдина в світі колекція виставлена в Анатомічному інституті Університету Ґеттінґена. Цією колекцією, як і в своїх наукових працях, Еріх Блехшмідт доводив абсурдність та ненауковість «основного біогенетичного закону».
Замість нього професор встановив закон збереження індивідуальності:
«Індивідуальність живої людини зберігається від моменту запліднення, протягом усього розвитку і аж до смерті, змінюється тільки зовнішній вигляд. Сьогодні це доведений, як елементарний принцип біології, факт. Досліджувати, на якій стадії розвитку з людської зиготи виникає людина, хибно вже в засновку. Адже людина не стає людиною, а є людиною, починаючи від запліднення. Ми говоримо про розвиток людини не тому, що із якогось, спочатку, можливо, неспецифічного нагромадження клітин у процесі розвитку все виразніше виникає людина, а тому, що людина розвивається із уже людської клітини. Тому оманливо говорити про “життя, що постає”. Бути людиною – це не феномен, що випливає з онтогенезу [ембріонального розвитку], а дійсність, яка є передумовою онтогенезу. […]
Закон збереження індивідуальності вдалося довести на основі наших досліджень людських ембріонів. Це закон – дійсний у біології взагалі. [Будь-який розвиток, будь-якого виду, будь-якої істоти] у кожному випадку настільки індивідуально-специфічний, […] що слід ствердити: від початку кожного індивідуального розвитку існує індивідуально-специфічний носій розвитку, тобто індивідуальна, неповторна жива істота».¹
Тому на підставі справді наукових даних, а не ідеології, що була вбрана у псевдонаукові шати (дарвінізм), ми сміливо можемо стверджувати, що людина є людиною на кожній стадії свого розвитку. Наукові дані підтверджує і Біблія. В Псалмі 139:14-16 ми читаємо:
«Прославляю Тебе, що я дивно утворений! … і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…»
Читайте також:
Отже, аборти як «право жінки на вибір» не мають ніякої наукового, етичного, морального підгрунтя, а є чистою атеїстичною ідеологічною пропагандою. Цей «вибір» – свідомий крок в бік вбивства й смерті.
Більше про креаціонізм та еволюцію читайте на сайті Креацентру Планета Земля: https://creacenter.org/uk
Посилання:
- Блехшмідт Е. Збереження індивідуальності. Людина – особа від самого початку [дані ембріології людини] / пер. з нім. С. Матіяш; наук. ред. П. Гусак, З. Городенчук, О. Кука. Львів: в-во укр. кат. ун-ту, 2003, стор. 13-14
