Біблійні юрисдикції
Видатний англійський політолог XVI століття Джон Локк (1632-1704) формулює основоположний принцип правової системи громадянського суспільства в такий спосіб: «Оскільки всі люди рівні й незалежні, остільки жоден з них не повинен завдавати шкоди життю, здоров’ю, свободі або власності іншого; бо всі люди створені одним всемогутнім і нескінченно мудрим Творцем; всі вони – слуги одного верховного Владики, послані у світ по Його наказом і за Його справою».
Зверніть увагу: Локк – НЕ соціаліст, і міркує він аж ніяк не про республіканську систему правління або «народну демократію». Він – законослухняний підданий свого монарха. Так що, говорячи про загальну рівність і незалежність, він, дійсно, має на увазі саме всіх людей – від короля до самого бідного селянина, кожного – на своєму місці.
Слідуючи ідеям Локка, ми можемо виділити в суспільстві чотири основні правові сфери (юрисдикції) в порядку їх виникнення:
- Особистість;
- Сім’я;
- Церква;
- Держава.
Читайте також:
Порядок виникнення цих сфер визначає ієрархію юрисдикцій з точки зору як їх цінності, так і правової пріоритетності. Цілком природно повіряти вторинне первинним, а не навпаки. За біблійними переказами, і церква (в широкому сенсі, тобто співтовариство людей які поклоняються Богу), і сім’я, і особистість існували й були наділені від Бога певними правами ще до виникнення держави. А тому права особистості, сім’ї та церкви пріоритетніші державних прав. Виходячи з цього, не церква, особистість або сім’я оцінюються за критерієм їх відповідності інтересам держави, а, навпаки, відповідність держави своєму призначенню перевіряється тим, чи захищає воно чи ні права й інтереси особистості, сім’ї, церкви.