Новини археології

У Ніневії археологи виявили величезний рельєф царя Ашурбаніпала поруч із богами Ашшуром і Іштар

У стародавньому місті Ніневія, неподалік сучасного іракського Мосула, археологи з Гейдельберзького університету зробили сенсаційне відкриття: монументальний кам’яний рельєф VII століття до н.е. із зображенням царя Ашурбаніпала, останнього великого правителя Ассирійської імперії. Рельєф був знайдений у тронному залі Північного палацу й зображує царя поруч із двома верховними божествами — Ашшуром та Іштар.

Джерело: Phys.org

Цей витвір вирізьблено на величезній плиті розміром 5,5 × 3 метри і вагою приблизно 12 тонн. Археологи називають знахідку надзвичайною не лише через її розміри, а й через унікальність сцени — адже це одне з небагатьох зображень, де асирійські боги зображені поруч із царем у палацовому мистецтві.

Палац, у якому говорили про богів

«Серед численних відомих нам рельєфів із асирійських палаців ми не знаходимо сцен із верховними божествами», — зазначив керівник розкопок професор Аарон Шмітт з Інституту археології Передньої Азії при Гейдельберзькому університеті.

Зображення на рельєфі вражає деталями:

  • у центрі — цар Ашурбаніпал;
  • праворуч і ліворуч — боги Ашшур (верховне божество Ассирії) та Іштар (богиня-покровителька Ніневії);
  • за ними — так званий “рибний геній”, який символізує життя і захист;
  • ще одна фігура з піднятими руками, ймовірно, зображає людину-скорпіона;
  • за реконструкцією дослідників, над композицією колись височів великий крилатий сонячний диск — поширений символ божественного захисту у месопотамській культурі.

Історія, яку не побачили британці

Ці фрагменти було знайдено у земляному поглибленні за головною нішею тронного залу. Дослідники припускають, що яму викопали у період еллінізму (III–II століття до н.е.), що і врятувало рельєф — його не знайшли британські археологи у XIX столітті, які вже досліджували цей палац і вивезли багато артефактів до Британського музею.

Археологія, що повертає правду

Проєкт розкопок у Ніневії триває з 2018 року в межах ініціативи Heidelberg Nineveh Project, якою керує професор Стефан Маул. За домовленістю з Іракською державною радою у справах старожитностей і спадщини, знахідку планують відновити на її історичному місці та відкрити для публіки.

«Для нас це не просто археологія. Це культурна подорож, що поєднує минуле і сучасне, даючи змогу побачити багатство духовної уяви стародавнього світу», — підсумував професор Шмітт.

Християнський погляд: слід Божої історії

Місто Ніневія відоме не лише як столиця Ассирії, а й як місце, до якого Бог послав пророка Йону, щоб закликати мешканців до покаяння (Йона 1–4). Сьогодні, коли археологи розкривають нові сторінки її історії, ми знову бачимо: Біблія говорить про реальні місця, реальних царів і реальні виклики для людини перед лицем вічності.

Цей рельєф, що поєднує земну владу з уявленнями про богів, ще раз нагадує про спокусу людини замінити Бога ідолами — і водночас про Божу терпеливість, милість і справедливість, що виявилася навіть до Ніневії через проповідь Йони.

Читайте також:

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button