Релігія

Державний департамент США засуджує руйнування релігійних об’єктів Росією в Україні

Посол США з особливих доручень з питань міжнародної релігійної свободи звинуватив Росію у «придушенні релігійних лідерів» та засудив «жахливе руйнування релігійних об’єктів» в Україні під час публікації Держдепартаментом щорічної доповіді про стан релігійної свободи у світі.

Джерело: christianpost

У четвер Державний департамент США опублікував доповідь про міжнародну релігійну свободу за 2021 рік. Державний секретар Ентоні Блінкен заявив на пресконференції в залі Бенджаміна Франкліна Держдепартаменту в четвер, що доповідь є «ретельним, заснованим на фактах оглядом стану релігійної свободи в майже 200 країнах і територіях по всьому світу».

Державний департамент публікує звіт про міжнародну релігійну свободу щорічно з 1998 року у межах своїх вимог щодо Закону про міжнародну релігійну свободу. Обсяг звіту цього року становить понад 2000 сторінок

Посол США з особливих доручень з питань міжнародної релігійної свободи Рашад Хусейн виділив три ключові теми, які узагальнюють висновки, що містяться у документі.

За його словами звіт показав, що «надто багато урядів використовують дискримінаційні закони та політику і жорстоко поводяться з власним народом», навівши Китай і Бірму як приклади країн, які влаштували «геноцид громад релігійних меншин останніми роками». Він попередив, що «суспільна нетерпимість і ненависть розпалюють насильство та конфлікти по всьому світу».

Хусейн нарік на те, що Росія, яку Департамент визнає країною, що викликає особливе занепокоєння за те, що вона терпимо ставиться до кричущих порушень релігійної свободи або бере участь у них, «подвоїла свої порушення релігійної свободи замість зміни курсу».

«Російські суди регулярно досягають нових рубежів у винесенні надмірних тюремних термінів щодо осіб, які реалізують свою релігійну свободу», − сказав він.

Схожі статті

Хусейн засудив «неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії в Україну», яке почалося в лютому. Він сказав, що вторгнення включає «придушення релігійних лідерів і жахливе руйнування релігійних об’єктів».

«Російська влада проводить сотні обшуків в домах проти підозрюваних екстремістів, які часто супроводжуються насильством», − додав він.

Блінкен піддав критиці уряди, які «продовжують використовувати закони про богохульство і віровідступництво», що забороняють дифамацію та відмову від релігії «для контролю мови релігійних меншин».

«Інші обмежують вираження релігійних переконань, як, наприклад, обмеження на релігійний одяг, − сказав він. − У всіх суспільствах, включаючи наше власне та всю Європу, ми повинні робити більше для боротьби зі зростаючими формами ненависті, включаючи антисемітизм та антимусульманські настрої».

«У березні, на основі великого юридичного аналізу доказів, я дійшов висновку, що військові Бірми вчинили геноцид і злочини проти людяності з наміром знищити [переважно] мусульманський народ рохінья у 2017 році, − продовжив він. − Про намір свідчили, зокрема, напади на мечеті, використання релігійних та етнічних образ, осквернення Коранів, серед, знову ж таки, багатьох інших дій».

Блінкен назвав Ерітрею, Саудівську Аравію, Китай та Афганістан країнами, які регулярно піддають дискримінації релігійні меншини.

«В Еритреї лише чотирьом релігійним групам дозволено вільно сповідувати свою віру, тоді як представники інших груп релігійних меншин були затримані, заарештовані [і] змушені зректися своєї віри  для звільнення», − заявив секретар.

«У Саудівській Аравії ми визнаємо важливі недавні кроки щодо розширення міжконфесійного діалогу та релігійної терпимості. Проте публічне сповідання будь-якої іншої віри, крім ісламу, залишається незаконним. І уряд продовжує дискримінувати членів громад релігійних меншин».

“Є тисячі членів уйгурських сімей, дочок і синів, які відчайдушно хочуть дізнатися, де знаходяться їхні батьки, але з жахом думають про те, які новини вони можуть дізнатися, і задумуються, чи зможуть вони колись благополучно возз’єднатися. Уряд КНР також продовжив репресії проти буддистів Тибету. Влада заарештовувала, катувала і робила інші зловживання щодо тибетців, які пропагували свою мову і культуру, мали фотографії і праці Далай-лами або сповідували свою релігію в буддійських монастирях».

Блінкен сказав, що релігійна свобода в Афганістані «різко погіршилася» після захоплення країни талібами минулого літа, оскільки ісламське терористичне угруповання «обмежує основні права жінок і дівчаток на здобуття освіти, роботу, участь у житті суспільства, часто під приводом релігії».

В той самий час терористичне угруповання «ІДІЛ-К робить все більш жорстокі напади на релігійні меншини».

Блінкен підкреслив, що в Пакистані «щонайменше 16 людей, звинувачених у богохульстві, були засуджені пакистанськими судами до смертної кари у 2021 році, хоча жодного з цих вироків ще не виконано».

Хусейн додав, що «відкат від демократії та зростання націоналізму та нативістської риторики та політики використовуються для виправдання насильства щодо представників етнічних чи релігійних меншин та історично маргіналізованих народів». Він стверджує, що «платформи соціальних мереж використовуються для поширення мови ненависті та підбурювання до насильства шляхом очорнення та загроз в сторону представників релігійних меншин».

Хусейн високо оцінив «потужну співпрацю між громадянським суспільством, урядами та багатосторонніми партнерами, яке призвело до певного прогресу та дає надію на вирішення цих складних проблем». І Блінкен, і Хусейн неодноразово вихваляли громадянське суспільство у своїх виступах.

Блінкен висловив подяку «релігійним лідерам, релігійним організаціям та правозахисним групам», які «поділилися своїми поглядами та аналізом» під час підготовки доповіді.

Хусейн порадувався, що в США зараз «більше партнерів у цих зусиллях, ніж будь-коли, включаючи релігійних лідерів. Релігія може бути такою потужною силою добра і ніколи не повинна використовуватися для заподіяння шкоди людям».

«Наша найбільша надія полягає в тому, що разом ми зможемо об’єднати зусилля для забезпечення пошани свободи релігії або переконань для всіх людей у всьому світі, і ми, як і раніше, солідарні з усіма людьми, які прагнуть реалізувати свої переконання, − сказав Хусейн. − Групи громадянського суспільства в країнах по всьому світу відіграють важливу роль у цьому звіті та в нашій роботі. Їхня правозахисна діяльність змінює закони та підіймає імена ув’язнених, надає адвокатів для боротьби з різними звинуваченнями та підштовхує уряди, включаючи наше власне, до правильних дій».

«Незалежні та сильні громадянські суспільства допомагають урядам вирішувати проблеми та краще служити своєму народу, висвітлюючи питання, які мають найбільше значення, − наполягає Хусейн. − Зміни можливі лише завдяки наполегливій праці груп та окремих людей, які присвятили себе боротьбі за ці права».

Блінкен назвав Марокко, Тайвань та Ірак країнами, які продемонстрували «помітний прогрес» за останній рік.

«Минулого року Королівство Марокко виступило з ініціативою відреставрувати об’єкти єврейської спадщини, такі як синагоги та цвинтарі, та включити єврейську історію до навчальної програми марокканських державних шкіл», − сказав він.

«На Тайвані влада спрощує процедуру інформування роботодавців, які відмовляються надавати своїм працівникам щотижневий вихідний день для відвідування релігійних служб, − додав Блінкен. − В Іраку національні лідери вітали Папу Франциска під час першого в історії папського візиту до країни, де він провів християнські міжконфесійні церемонії в Багдаді, Мосулі та в іраксько-курдському регіоні».

Читайте також:

Блінкен сказав, що суспільству «краще», коли «поважається фундаментальне право кожної людини сповідувати свою віру чи не сповідувати». Коли країни відмовляють у цьому праві, це сіє розкол і розпалює напруженість, що веде до нестабільності та конфліктів.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Стралківська

Журналістка стрічки новин. Студентка 3-го курсу журналістики в Українському гуманітарному інституті.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button